Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Гошовська Аліса
ДІАГНОСТИКА ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ШЛЯХОМ ВИЗНАЧЕННЯ БІЛОК-
ПРОДУКУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ
Кафедра акушерства, гінекології та перинатології
Науковий керівник: д-р мед. наук., проф. О.В. Кравченко
Буковинський державний медичний університет
м. Чернівці, Україна
У забезпеченні нормального перебігу вагітності важливу роль відведено гормональній та білоксинтезувальній
функціям фетоплацентарного комплексу (ФПК). Останній продукує плацентарні гормони та
білки, які регулюють важливі процеси, що необхідні для фізіологічного перебігу гестації. Морфологічні зміни
в плаценті у вагітних з проявами плацентарної дисфункції, потенційно супроводжуються розладами
ферментативної, гормональної та білок-синтезувальними функціями ФПК. Зміни у гормональній функції
плаценти у жінок, які можуть стати основою патогенезу різноманітних ускладнень вагітності, вивчені
недостатньо. Для оцінки функціонального стану ФПК у жінок є більш інформативними є одночасне
визначення декількох гормонів та білків у сироватці крові вагітної та у плаценті з комплексною оцінкою їх
результатів.
За даними літератури, відмічена висока діагностична цінність специфічних протеїнів:
трофобластичного (31 - глікопротеїну (ТБГ) - специфічного маркера функції синцитіотрофобласта, який
синтезується плодовою частиною плаценти та плацентарного а1- мікроглобуліну (ПАМГ) - білка, який
синтезується материнською частиною плаценти і є індикатором функції децидуальної тканини.
З метою поглибленого вивчення фетоплацентарного комплексу, нами досліджено концентрацію білків у
сироватці крові вагітних жінок основної та контрольної груп трофобластичного (31 - глікопротеїну (ТБГ) та
плацентарного а1- мікроглобуліну (ПАМГ). Зазначені нами зміни мають мають прогностичну цінність у
комплексі з іншими методами діагностики підтверджують порушення функції плаценти. Підвищення рівня
ПАМГ в сироватці крові вагітних, з проявами плацентарної дисфункції засвідчує стан декомпенсації
плацентарної системи та недостатність бар'єрної та захисної функції.
Гульпе Катерина
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ У ЖІНОК ІЗ ЗАТРИМКОЮ ВНУТРІШНЬО-
УТРОБНОГО РОСТУ ПЛОДА
Кафедра акушерства та гінекології
Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. О.О. Корчинська
Ужгородський Національний Університет
м. Ужгород, Україна
Вступ. За останні 15 років у 4-5 разів зросла захворюваність немовлят, порушення фізичного й
нервово-психічного розвитку відзначається більше ніж у 25% дітей першого року життя. Проблема затримки
внутрішньо-утробного росту плода у вагітних займає одне з провідних місць в акушерстві, оскільки це
ускладнення зумовлює високу перинатальну захворюваність та смертність.
Мета. Ретроспективне дослідження особливостей перебігу вагітності та пологів у вагітних із
затримкою внутрішньо-утробного росту (ЗВУР) плода, а також наслідки розродження в залежності від
ступеня важкості ЗВУР плода.
Матеріали та методи дослідження. В період з 1.10.2011р. по 20.02.2012р. на базі Ужгородського
міського перинатального центру нами було проаналізовано дані перебігу 1311 історій пологів, серед яких у
25 жінок народилися діти із затримкою внутрішньо-утробного росту плода. Проведений аналіз засвідчує,що
групу ризику становлять повторнородячі жінки, у яких при першій гестації мали місце різноманітні акушерські
та перинатальні ускладнення. За ступенем важкості ЗВУР плода була встановлена така структура : І ступінь
– 56%, ІІ ступінь – 20%, ІІІ ступінь – 24%.Ускладнення в перебігу пологів були наступні: кровотечі в ІІІ і
ранньому післяпологовому періоді – 36% випадків, дистрес плода в пологах – 24%, із яких обвиття пуповини
навколо шиї було виявлено у 12%; аномалії родових сил – 16%, дефекти оболонок – 24%. Кесарський
розтин був проведений у 32% жінок. Антенатальна загибель плоду спостерігалась у 16% випадків.
Висновки. Таким чином,ми виявили що затримка внутрішньо-утробного росту плода призводить до
численних ускладнень в перебігу родів,серед яких найбільш частими є кровотечі в ІІІ і ранньому
післяпологовому періоді,дистрес плода в пологах, дефекти оболонок та аномалії родових сил. Отже, діти із
затримкою внутрішньо-утробного розвитку мають знижену стійкість до родового стресу,а повторнородячі
жінки у віці 30±2 років з аномаліями родових сил при попередніх гестаціях є групою ризику по виникненню
ЗВУР плода і потребують посиленого моніторування.
136