Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Задорожний Олександр, Юрінова Наталя, Іщенко Олена
КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ З ЗАСТОСУВАННЯМ ОЗОНОТЕРАПІЇ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІЙ
ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ВАГІТНИХ З ГЕСТАЦІЙНИМ ПІЄЛОНЕФРИТОМ.
Кафедра акушерства та гінекології №1
Науковий керівник: д-р мед.наук Задорожна О.Б.
ДВНЗ «Одеський національний медичний університет»
м. Одеса, Україна
В останні роки зросла кількість вагітних, хворих на пієлонефрит, який призводить до порушень під
час вагітності та пологів, ускладнює стан плода та новонародженого. Найбільш часто з ускладнень вагітності
у жінок, хворих на пієлонефрит, зутрічається дисфункція плаценти. Саме оцінка ефективності застосування
озонотерапії в комплексному лікуванні порушень функцій фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних з
пієлонефритом є метою дослідження.
Під спостереженням знаходились 54 жінки з гестаційним пієлонефритом та 20 здорових у ІІ половині
вагітності. Із хворих жінок 28 отримували загальноприйняту терапію-ЗТ (контрольна группа-КГ), а 26
додатково була включена озонотерапія (основна група-ОГ). Усі вагітні були комплексно обстежені.
Визначено рівень гормонів ФПК (естріол-Е3; прогестерон–Пр; плацентарний лактоген ПЛ) методом ІФА та
біофізичний профіль плода (БПП). Курс озонотерапії проводили через день шляхом введення озонованого
0,9% NaCl (6-8мг/л).
Результати: У динаміці розвитку вагітності рівень Пр збільшувався, але його концентрація у
порівнянні зі здоровими була суттєво нижче (20-24 тижні- у 2,1рази; 28-33 та 34-37–в 2,3 рази). Аналогічно
знизився рівень Е3 (в 20-24 тижні у 1,5 рази (11,33+0,15 нмоль/л); в 28-32 тижні– у 1,8 разів (17,77+17,22
нмоль/л), а в 34-37 тижнів в 3 рази). Щодо ПЛ в терміні вагітності 20-24 тижні його рівень 3,3 рази нижче ніж
у здорових вагітних. Такі ж данні і в терміні 34-37 тижнів. БПП складав 7,6+0,2 бали. Проведена РТ у жінок
ОГ суттєво підіймала рівень гормонів ФПК до вмісту у здорових вагітних. БПП становив 8,4+0,3 бали. Разом
з тим ЗТ у жінок КГ у 82% дала позитивний ефект. БПП - 7,8+0,2 бали
Висновки:
1. У жінок з гестаційним пієлонефритом має місце суттєве ( у 1,5-3,3 рази) зниження рівня гормонів ФПК.
2. Призначення в комплексному лікуванні порушень функцій ФПК озонотерапії наряду з традиційним
лікуванням підвищує єфективність лікування та поліпшуе стан плоду та новонародженого.
Зарічанська Христина
ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ ІЗ ПАТОЛОГІЄЮ ШИЙКИ МАТКИ
Кафедра акушерства, гінекології та перинатології, УДІР
Науковий керівник: член-кор. НАМН України, проф. Ю.П.Вдовиченко
Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика
м.Київ, Україна
Актуальність проблеми патогенезу, профілактики, діагностики і лікування фонових і передракових процесів
шийки матки у вагітних обумовлена вагомими складовими.
По-перше, за останні 20 років (за даними Всесвітнього інституту раку) захворюваність на рак шийки матки
(РШМ) серед жінок фертильного віку, і, зокрема серед вагітних, зросла у два рази. РШМ частіше від інших злоякісних
пухлин поєднується з вагітністю, цей показник у різних країнах світу становить 0,45–3,1 %, а стандартизований
показник захворюваності варіює в межах 0,3–26,3 на 100 000 населення.
По-друге, на сучасному рівні акушерсько-гінекологічної науки і практики не розроблено методи ефективної
діагностики ранніх стадій РШМ у вагітних, у зв‘язку з чим ця патологія діагностується переважно (25–40 %) у
занедбаних стадіях, п‘ятирічне виживання з ІІІ-ою стадією становить 40-50% (І-ої – ІІ-ої стадій — 68–70 %).
Усі епітеліальні тканини реагують на зміни гормонального гомеостазу, але особливо характерними є прояви
функції клітин епітелію шийки матки і піхви по швидкості та інтенсивності реакції на статеві гормони . Під
впливом естрогенів проходить розмноження і дозрівання багатошарового плоского епітелію, метаплазія циліндричного
епітелію в багатошаровий плоский епітелій, а також синтез глікогену, продукція слизового секрету в шийці
матки. Прогестерон гальмує дозрівання багатошарового плоского епітелію. Якщо його кількість збільшена, то
його клітини дозрівають лише до проміжного шару, який менш стійкий до впливу патогенних факторів . Прогестерон
стимулює апоптоз.
Підтвердження цього положення отримали у 70,0 % обстежених із фоновими і передраковими захворюваннями
шийки матки гіперпродукцію естрогенів, що стимулювали проліферативні процеси. Така гіперпродукція
естрогенів у поєднанні зі змінами в імунній системі підвищують ризик виникнення стійких порушень в клітинах, аж
до розвитку атипії.
При вагітності з перших її діб в регіонарних лімфовузлах наростає кількість антитілоутворюючих клітин.
Плазматичні клітини, що продукують IgA і IgG знаходять в ендометрії, в шийці матки і в піхві, починаючи з 5 діб
вагітності. При цьому не вдається виявити плазматичні клітини, що продукують IgМ. IgG знаходиться в клітинах
епітелію, які транспортують імуноглобуліни та ін. білки в порожнину матки. Подібним чином можуть потрапляти з
крові в цервікальний канал IgD і IgЕ. Під час вагітності в ендометріальній і вагінальній місткості виявляються антитіла
до багатьох мікроелементів . Поряд із імуноглобулінами під час вагітності особливу роль відіграє комплемент.
Деякі його компоненти (С3) синтезуються слизовою оболонкою піхви і цервікального каналу. Цей факт особливо
важливий тому, що з його допомогою може реалізуватись альтернативний шлях приєднання комплемента
до секреторного IgA, а також ефект опсонізації мікроорганізмів і їх фагоцитоз нейтрофілами слизу.
При загрозі переривання вагітності достовірно знижується концентрація інтерлейкіна 1β (ІЛ-1β) і інтерлейкіна
— 6 (ІЛ-6), підвищується рівень субстанції Р в сироватці крові.
Підсумовуючи , можна стверджувати, що непорушена архітектоніка шийки матки, морфологічні, морфо--
функціональні особливості багатошарового плоского, циліндричного та метаплазованого епітелію, базальної
мембрани, сполучної тканини, кровоносних судин слизової оболонки шийки матки, гормональний гомеостаз та
локальний клітинний і гуморальний імунітет і система цитокінів забезпечують бар‘єрну функцію цервіко-вагінального
біотопу.
139