Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Масляк Юлія, Нестеренко Світлана
МІКРОЕЛЕМЕНТИ ЯК МАРКЕРИ ПАЛЕОАНТРОПОЛОГІЧНИХ ПОХОВАНЬ
Кафедра судової медицини, медичного законодавства
Науковий керівник – к.мед.н. С.М. Федорчук
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
м. Івано-Франківськ, Україна
Матеріали давніх поховань (М.В.Добровольська, 1984) свідчать про значне накопичення Mn в
трубчастих кістках, що пролежали в землі 800-1000 років. Враховуючи фізико-хімічні властивості
досліджуваного грунту, який сприяє накопиченню Mn (В.П. Пашкова, Б.Д.Резников, 1978), ми проаналізували
вміст 5 елементів в трубчастих кістках, що знаходились в аналогічному середовищі з XVI – XVII ст. В пробах
грунту виявлено (в мг-екв / 100 г) помірний вміст нітратів, фосфатів, сульфатів, карбонатів, гумінових кислот
(pH озоленої проби - 5,82, pH витяжки з грунту - 5,60). За допомогою атомно-адсорбційної спектрофотометрії
(76 проб) встановлено, що в кістковій тканині головок нативних стегнових кісток вміст Mn складає 0,006 мг/г
сирої речовини, в кістковій тканині головок стегнових кісток, що знаходилися в грунті з XVI – XVII ст. – 0,023
мг/г сирої речовини. Концентрація Al в кістковій тканині головок нативних стегнових кісток складає 0,608 мг/г
сирої речовини, в кістковій тканині головок стегнових кістках, що знаходилися в грунті з XVI – XVII ст. – 0,584
мг/г сирої речовини. Вміст Cu в кістковій тканині головок нативних стегнових кісток складає – 0,013 мг/г сирої
речовини, в кістковій тканині головок стегнових кісток, що пролежали в землі з XVI – XVII ст. - 0,015 мг/г сирої
речовини. Вміст Fe в кістковій тканині головок нативних спалених кісток складає 1,180 мг/г сирої речовини, в
кістковій тканині головок стегнових кісток, що пролежали в землі з XVI – XVII ст. – 0,370 мг/г сирої речовини;
вміст Zn – відповідно 0,251 мг/г сирої речовини та 0,143 мг/г сирої речовини. Отримані дані свідчать, що
мікроелементи марганець, цинк і залізо є індикаторами геохімічних характеристик середовища і маркерами
палеоантропологічних поховань.
Моцарь Маргарита
ЗНАЧЕНИЕ ЭКСПРЕССИИ КОЛЛАГЕНА IV ПРИ ФИБРОЗНО-КАВЕРНОЗНОМ ТУБЕРКУЛЕЗЕ ЛЕГКИХ
Кафедра патологической анатомии с секционным курсом
Научный руководитель: к.м.н. Т.Г. Филоненко
ГУ «КГМУ имени С.И. Георгиевского»
Коллаген IV относится к группе труднодеградируемых белков и может расщепляться коллагеназой
IV типа, которая продуцируется только клетками трансформированного бронхиального эпителия. В
литературе имеются немногочисленные и фрагментарные сведения о роли коллагена IV типа в механизме
снижения системы местной защиты легких и прогрессировании туберкулезного процесса.
Цель: определить локализацию и оценить значение экспрессии коллагена IV типа при фибрознокавернозном
туберкулезе.
Материалы и методы: Было проведено гистологическое и иммуногистохимическое (ИГХ)
исследование 84 больных, оперированных по поводу ФКТ легких с активным бактериовыделением (МБТ+) и
59 больных без бактериовыделения (МБТ−). ИГХ проведена с помощью набора моноклональных антител
Collagen IV (Clon CIV 22). Оценку ИГХ проводили в 10 полях зрения при увеличении 200. Интенсивность
экспрессии оценивали полуколичественным методом с учетом локализации и выраженности плотности и
целостности окраски базальных мембран.
Результаты: Проведенное нами ИГХ исследование ткани легких при вторичном ФКТ позволило
определить, что наиболее выраженная экспрессия коллагена IV отмечается при ФКТ (МБТ-). В условиях
нарастания активности специфического туберкулезного воспаления и бактериовыделения оптическая
плотность экспрессии коллагена IV типа снижается. В участках компенсаторной эмфиземы экспрессия
коллагена IV четко визуализируется в истонченных альвеолярных перегородках и имеет двойной контур
базальных мембран, не зависимо от бактериовыделения.
Таким образом, данные об экспрессии коллагена IV типа представляют собой важный
диагностический признак, который позволяет разработать адекватную патогенетическую терапию
вторичного ФКТ, направленную на профилактику развития пневмофиброза.
233