Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Галичева Антонина, Иващенко Алѐна
ВЗАИМОСВЯЗЬ СУБЪЕКТИВНОЙ ОЦЕНКИ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ И УРОВНЯ УСПЕВАЕМОСТИ У
ШКОЛЬНИКОВ 9Х КЛАССАХ
Кафедра социальной медицины, организации и экономики здравоохранения
Научный руководитель проф. В. А. Огнев
Харьковский национальный медицинский университет
г. Харьков, Украина
Качество жизни человека — широкое понятие, которое напрямую зависит от состояния здоровья,
коммуникаций в социуме, психологического и социального статуса, свободы деятельности и выбора, от
стрессов и чрезмерной озабоченности, организованности досуга, уровня образования.
Для субъективной оценки показателя качества жизни школьников 9х классов мы использовали
метод оценки качества жизни Mezzich I., Cohen N., Ruiperez M., Lin I., and Yoon G. Данная методика
охватывает три основных компонента качества жизни:
А) субъективное благополучие/удовлетворенность;
В) выполнение социальных ролей;
С) оценка внешних жизненных условий.
После проведенного опроса, в котором принимали участие 66 школьников, был выявлен самый
низкий показатель такого компонента, как «оценка внешних жизненных условий», который равен 6,8.
Показатели по шкалам «субъективная оценка восприятия собственного общего состояния» и «выполнение
социальных ролей» среди учащихся приблизительно одинаково высоки – 8,23 и 8,21.
Проанализировав данные исследования по каждому параметру, можно увидеть самый низкий
показатель качества жизни – «общественная и служебная поддержка» и самые высокие показатели по
таким параметрам, как «трудоспособность», «межличностная реализация», «общее восприятие жизни», а
также «личностная реализация».
Анализируя взаимосвязь субъективной оценки качества жизни и уровня успеваемости, можно
увидеть, что наилучшие показатели всех параметров у отличников, немного ниже – у хорошистов, и низкие
показатели, незначительно ниже выше сказанных, – у школьников, успеваемость которых приравнивается к
удовлетворительной.
Таким образом, исследуя взаимодействие субъективной оценки качества жизни и уровня
успеваемости школьников 9х классов, можно сделать вывод: средние показатели качества жизни прямо
пропорциональны уровню успеваемости этих детей. Но при этом показатели у девочек на некоторые
параметры, такие как «социоэмоциональная поддержка» и «общественная и служебная поддержка», выше,
чем мужские.
Дронова Олена
МОТИВАЦІЙНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ
МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Кафедра «Сестринська справа»
науковий керівник: канд. пед. наук В.А.Копетчук
Житомирський інститут медсестринства
м. Житомир, Україна
Стан здоров‘я сучасної студентської молоді є однією з актуальних проблем сьогодення. Законодавчі й
нормативні документи про вищу освіту спрямовують увагу вчених і педагогів-практиків на фізичне та моральне здоров‘я
нації. Молодий фахівець має витримувати (згідно зі змістом певної професії) тривале фізичне та інтелектуальне
навантаження.
Нами за допомогою соціологічного дослідження встановлено, що 97,8% студентів медичних коледжів Сумської
області регулярно відвідують заняття фізичною культурою, проте цілеспрямовано займаються спортом (відвідують
спортивні секції тільки 23,2%). При цьому 92,0% студентів згодні з тим, що фізична активність покращує їхнє здоров'я.
Студенти достатньо інформовані щодо впливу фізичної культури на працездатність, 24,6% з них черпають інформацію
на цю тему із спеціальної літератури, 75,5% - із спортивних програм, 59,6% -від викладачів. У своїй більшості (63,8%)
вони відзначають наявність непрямого зв'язку занять фізичною культурою з успішністю.
Також слід відзначити, що 32,3% студентів при достатній обізнаності щодо оздоровчої цінності фізичної
культури, не схильні займатися фізичним самовдосконаленням, і в своїй більшості мають низьку відвідуваність та
успішність на заняттях загалом.
Таким чином, у студентів не сформована потреба в самостійних заняттях фізичними вправами. Дана проблема
відчутно впливає на зниження рівня індивідуального здоров'я, розумову і фізичну працездатність, фізичний розвиток і
фізичну підготовленість студентів.
Тому в роботі медпрацівника навчального закладу, у нашому випадку медичної сестри, потрібно наступні
напрямки:
- медична сестра, як спеціаліст повинна досконало вивчити організацію занять з фізичного виховання у
ВНЗ;
- як кваліфікований фахівець медична сестра може вказувати на недоліки в організації навчального
процесу з гігієнічної точки зору та давати рекомендації по їх усуненню;
- здійснювати постійний медичний контроль над динамікою стану здоров`я та самопочуття студентів;
- навчати студентів самостійно організовувати заняття фізичними вправами і здійснювати самоконтроль
свого фізичного і психічного стану.
295