Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Глушок Вікторія, Гуковський Олег
ІНТЕГРАЦІЯ РІЗНИХ МЕТОДІВ ПСИХОТЕРАПІЇ В ГРУПОВІЙ РОБОТІ З ПСИХІАТРИЧНИМИ ПАЦІЄНТАМИ
Тернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня
Науковий керівник: доц. О.П.Венгер
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
м.Тернопіль, Україна
Незважаючи на існування чималої кількості сучасних досліджень психічних хвороб на тканинному,
клітинному, нейрогуморальному рівнях, котрі дають змогу синтезувати нові класи психотропних засобів,
жодні інструментальні, генетичні, імунологічні та біохімічні показники не можуть замінити живого людського
спілкування та розуміння пацієнта через емпатійне його сприйняття лікарем.
Переконання, що повновартісний лікувальний процес неможливий без ―душевного‖ супроводу,
спонукало нас до створення психотерапевтичної групи для стаціонарних та амбулаторних пацієнтів.
Групова психотерапія проводиться щотижня, починаючи з серпня 2011 року, на базі ТОККПНЛ. Ведемо
групу вдвох (терапевт і ко-терапевт), практикуючи наступні методи психотерапії: груповий аналіз, системна
сімейна психотерапія, тілесно-орієнтована психотерапія, арт-терапія. Група є відкритою до участі та
гетерогенною за складом (невротичні пацієнти, пограничні, компенсовані хворі на психотичні розлади).
Тривалість сесії ― 1 год. З кожним пацієнтом проводиться первинне інтерв‘ю (Н. МакВільямс, М.Балінт) для
оцінки ступеня придатності до психотерапії та очікуваної ефективності цих зустрічей. Число учасників
коливається від 5 до 10 чоловік. На даному етапі уже сформоване ―ядро‖ групи (4 осіб), що забезпечує
певну стабільність та безперервність терапевтичного процесу. Ці пацієнти поступово переходять від ранніх
етапів розвитку в групі (шизоїдно-параноїдна, депресивна позиція) до формування робочої позиції.
Більшість з них, згідно наших рекомендацій, продовжує терапію і після завершення курсу стацлікування.
Під час роботи ми завжди намагаємось орієнтувати пацієнтів на формулювання їх індивідуальних
потреб та очікувань, а відтак, окресливши проблему, - на пошук ресурсу.
Здатність учасників групи набагато повніше розкриватися в умовах безпечного сеттінгу, вільно
висловлювати свої емоції, почуття, думки і щоразу більше їх інтегрувати доводить, що лише фармакологічне
лікування психічних розладів ― без урахування індивідуальних особливостей переживання змісту і сенсу
цих розладів нашими пацієнтами ― залишається, по-суті, методом ―зашторювання‖ симптомів.
В подальшому, орієнтуючись на вже отриманий досвід та на запити пацієнтів, плануємо більш
широко впроваджувати в роботу проективні методики ― арт-терапевтичні та системні. Це розширить
діагностичні можливості нашої роботи, покращить групову взаємодію і, як результат, поглибить
терапевтичний ефект для групи в цілому та для кожного її учасника зокрема.
Гнездюк Аліна, Красножон Анна
ПАТОМОРФОЗ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ ПІД ВПЛИВОМ ТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ
Кафедра психіатрії, наркології і медичної психології
Науковий керівник: проф. В.С.Бітенський
Одеський національний медичний університет
м.Одеса, Україна
Метою цього дослідження було вивчення особливостей перебігу психічних захворювань на тлі
активного туберкульозного процесу. Відомо, що особи, страждаючі на шизофренію у стадії формування
дефекту, відносяться до групи підвищеного ризику в плані туберкульозу. Це визначається як рядом
соціальних чинників, так і біологічними передумовами зниження імунної реактивності організму, особливо,
що стосується до мікобактерії туберкульозу. За даними ООКПЛ №1 щорік до 6 % хворих шизофренією, що
тривало знаходяться в стаціонарі, захворюють вперше туберкульозом легенів і продовжують лікування в
спеціалізованому фтизіопсихіатрічному відділенні. Своєчасність виявлення туберкульозного процесу
зумовлює багато в чому прудкість і виліковність легеневого туберкульозу. Проте, до половини вказаного
контингенту виявляється в запущених стадіях. Цьому певною мірою сприяють складні клінічні взаємини між
обома захворюваннями, їх взаємний вплив в плані патопластіки і курабельності. Під нашим спостереженням
знаходилося 15 хворих шизофренією у віці 28-48 років (9 чоловіків і 6 жінок), що знаходилися на лікуванні в
ООКПЛ №1 і переведених в спеціалізоване фтизіатричне відділення з вперше в житті діагностованим
туберкульозом легенів. Методи дослідження - клінічний і психодіагностичний (коректурна проба Бурдона-
Анфімова на активну увагу). За даними клінічного дослідження в 12 хворих у міру розвитку тубінтоксикації
відзначалась редукція психотичної симптоматики - галюцинаторних розладів і маревних переживань. В 2-х
спостерігалася екзацербація марення, в 1-го динаміки в перебігу психозу не було. При дослідженні
когнітивних функцій коректурною пробою відзначилось різке погіршення функції уваги в 9 хворих, незначне
погіршення - в 3 хворих, без змін - в 3-х. Таким чином, слід проводити ретельне обстеження хворих
психічними розладами, якщо змінилась картина захворювання на предмет можливого розвитку первинного
туберкульозу.
110