Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Зінченко Н.
КАНЦЕРОГЕННІ СПОЛУКИ У ПОВІТРІ ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ.
Керівник: д-р мед.наук, проф. Черниченко І.О.
Лабораторія канцерогенних факторів
ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України»
м. Київ, Україна
Мета роботи: полягає у визначенні аерогенного навантаження канцерогенних сполук з повітрям
житлових приміщень.
Матеріали та методи: В роботі проводився відбір проб повітря житлових приміщень традиційним
методом тричі на добу з урахуванням роботи внутрішніх джерел забруднення (газова плита та куріння). Для
ідентифікації канцерогенних речовин використовувалися фізико-хімічні методи (низькотемпературний
люмінесцентний та газохроматографічний).
Результати: У повітрі житлових приміщень стабільно ідентифікуються такі канцерогени як
бенз/а/пірен, нітрозодиметиламін, нітрозодіетиламін, формальдегід, бензол. Концентрації цих сполук
зростають в процесі роботи газової плити та після куріння цигарок у приміщенні у 1,5-3-5, а іноді і більше
разів. При цьому також зростає число проб, де рівень канцерогенів перевищує рівні їх індивідуальних ГДК.
Важливим є той факт, що у приміщеннях, де курять, фоновий рівень забруднення значно вищий, ніж у
приміщеннях, де мешканці не мають цієї шкідливої звички.
Причому, в процесі спалювання газу в побутових плитах, спостерігається просторове
розповсюдження забруднення канцерогенами по житлових приміщеннях різного функціонального
призначення, результатом чого є більш високий вміст канцерогенів у повітрі в кімнатах, віддалених від кухні.
Висновок: Враховуючи тривалість перебування людини у житлових приміщеннях, можна зробити
висновок, що встановлені концентрації хімічних канцерогенів у житлових приміщеннях створюють додаткове
аерогенне навантаження та збільшують ризик виникнення злоякісних пухлин. До того ж при розрахунку
індивідуального аерогенного навантаження необхідно враховувати також дозу канцерогенів, яку отримують
як активні, так і пасивні курці.
Качко Галина , Линчак Оксана, Коба Оксана
ПАЛІННЯ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ НЕПЛІДДЯ СЕРЕД ЖІНОК МІСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ ТА
СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ В УКРАЇНІ
Науковий керівник д-р мед.наук., проф.. Тимченко О.І.
Лабораторія генетичної епідеміології
ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України‖
м. Київ, Україна
За даними Глобального опитування дорослих щодо вживання тютюну щоденно палили на території
міських поселень 67%, сільських – біля 34%. В той же час паління визначається суттєвим фактором, що
негативно впливає на процеси запліднення та розвиток плоду і повинно бути виключене на етапі
преконцепційної підготовки подружньої пари, яка хоче народити здорову дитину.
Мета роботи – визначення територіальних особливостей впливу паління жінок на виникнення
непліддя.
Аналізували карти реєстрації випадків неплідних шлюбів (2768) в системі генетичного моніторингу в
Запорізькій (2005-2009 рр.), Івано-Франківській, Київській і Чернівецькій області (1999-2003 рр.). Група
порівняння – жінки, які народили здорову дитину (5335). Розрахували відношення шансів (ВШ) при 95%
довірчому інтервалі (ДІ).
Результати. Серед міських жінок Запорізької області з непліддям палило 23,94%, серед сільських –
18,75%. Серед тих, що народили здорову дитину, палило 6,41% та 12,44% відповідно.
15,08% та 3,67% жінок, які не могли завагітніти, палило в містах та селах Івано-Франківської області.
Серед тих, хто народив здорових дітей, це лише 0,82% та 0,55%.
В Київській області серед міських і сільських жінок з непліддям палило 15,75% та 9,15% на противагу
2,43% та 0,88% серед тих жінок, чия вагітність закінчилася успішно.
Найменша частка жінок, що палили, відмічалась в Чернівецькій області (6,35% в містах і 0,50% в
селах при неплідді та 3,21% і 0,63% відповідно в контролі).
Розрахунок ризику показав його підвищення для виникнення непліддя серед : міських жінок
Запорізької області (ВШ=4,60 при ДІ 3,13-6,77); міських та сільських жінок Івано-Франківської (21,42; 6,32-
87,23 та 6,90; 1,65-33,09 та Київської областей (7,44; 4,07-13,83 та 11,39; 3,28-47,77).
Висновок. Визначені величини підвищеного ризику виникнення непліддя при палінні жінки свідчать
про необхідність дій, направлених на попередження та зменшення шкідливого впливу тютюнопаління на
репродуктивні процеси, що має забезпечуватися профілактичними заходами.
297