Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Фартушок Тетяна
ДІАГНОСТИЧНО-ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ТАЗОВИХ
ПЕРЕДЛЕЖАННЯХ ПЛОДА
Кафедра акушерства та гінекології №1
Науковий керівник: д-р мед. наук, професор Беседін В.М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
м. Львів, Україна
Актуальність. Перинатальні втрати при тазовому передлежанні складають від 0,5 до 14,3%, тобто в
3-5 разів вищі в порівнянні з цим показником при пологах в головному передлежанні.
Мета. Своєчасна профілактика і зниження частоти акушерської та перинатальної патології у вагітних з
тазовим передлежанням плода шляхом вивчення діагностично-лікувальної тактики ведення таких вагітних.
Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 88 вагітних жінок з тазовим
передлежанням плода, які звернулись і були скеровані у пологовий стаціонар Львівської обласної клінічної
лікарні протягом 2009 року.
Результати. Після поступлення в стаціонар синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плода І
ступеня було виявлено у 8 (9,1%) вагітних жінок, ІІ ступеня − у 1 (1,1%) вагітної жінки, ІІІ ступеня було
виявлено у 1 (1,1%) вагітної жінки. У всіх випадках виявлено симетричну затримку росту плода – 10 (11,4%)
вагітних. При кардіотокографічному обстеженні виявлено у 10 (11,4%) вагітних ознаки дистресу плода. У 3
(3,4%) вагітних жінок оцінка біофізичного профілю плода склала 4-5 балів, що було показом до негайного
родорозрішення. У 1 (1,1%) вагітної жінки оцінка біофізичного профілю склала 5-6 балів, і після проведення
профілактики респіраторного дистрес-синдрому через добу при повторній оцінці біофізичного профілю
плода ситуація не змінилася, що було показом до негайної операції. У 6 (6,8%) вагітних жінок біофізичний
профіль склав 8-9 балів, що дозволило пролонгувати вагітність до терміну пологів. Кесарів розтин було
проведено у 41 (46,6%) вагітних жінок. У новонароджених зустрічались такі вроджені вади розвитку: відкрите
овальне вікно – у 3 (3,4%) випадків, розщелина губи і піднебіння – у 1 (1,1%), дистрофічна дисплазія – у 2
(2,3%) новонароджених, вроджена вада розвитку ЦНС − 1 (1,1%) випадок.
Висновки. Адекватна діагностично-лікувальна тактика ведення вагітних жінок з тазовими
передлежаннями дозволяє знизити частоту акушерської та перинатальної патології.
Фединчук Галина
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХІРУРГІЧНИХ МЕТОДІВ РОЗРОДЖЕННЯ
Кафедра акушерства та гінекології
Науковий керівник: доц. Маляр В.В.
ДВНЗ ‹‹УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ››
медичний факультет
м.Ужгород, Україна.
Вступ. Зниження перинатальної захворюваності і смертності одна з основних проблем сучасного
акушерства. Аналіз літератури свідчить, що вибір методу оперативного розродження залишається і надалі
важливою проблемою сучасної перинатології.
Мета дослідження. Оцінити перинатальні наслідки оперативного розродження.
Матеріали та методи. Проаналізовано 160 історій пологів та карт розвитку новонароджених,
розроджених оперативно.
Статистичну обробку проведено з використанням t – критерію Стюдента-Фішера із заданого рівня
значущості (р=0,05)..
Результати: Оперативне розродження жінок негативно впливає на перинатальні наслідки. Веде до
збільшення в 1,5 рази перинатальної захворюваності, збільшення кількості кефалогематом , порушення
адаптації новонароджених та зростання частоти фізіологічної жовтяниці.
Висновок: Оперативне розродження веде до порушення адаптації новонароджених та зростання
показників перинатальної захворюваності.
154