Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Пілева Любов
ОЦІНКА ЧАСТОТИ ПЕРЕРОДЖЕННЯ ЕНДОМЕТРІОЗУ ЯЄЧНИКІВ В РАК ЯЄЧНИКІВ
ПРИ СУКУПНОСТІ ПЕВНИХ ЧИННИКІВ
Кафедра акушерства та гінекології №1
Науковий керівник:доцент кафедри,канд.мед.наук Щербіна А.Б.
Одеський національний медичний університет
м.Одеса, Україна
Генітальний ендометріоз є поширенним захворюванням частота якого складає проміж жінок
репродуктивного віку 7-15%,у випадку безпліддя- 25-40%,при хронічних тазових болях-40-70%,ризик
розвинення рака яєчника у жінок с ендометріозом на 20% вище,ніж в популяції. Здатність ендеметріоїдноі
тканини до інфільтративного росту з проникненням в оточуючи тканини ,з послідуючою
деструкцією,відсутність сполучнотканинної капсули,тенденція до местазування сближують ендометріоз з
пухлинним процесом. Метою нашого дослідження було провести оцінку частоти переродження ендометріозу
яєчників в рак яєчників. Нами було обстежено 34 жінки, віком 34,06±1.1 років, з діагнозом генітальний
ендометріоз. Тривалість захворювання в середньому 5.2 років.Ми поділили їх на дві групи 1) 20(58,8%) ,2)
14(41.2%).Усім жінкам був виконаний однаковий обсяг досліджень.Ми оцінювали рівень онкомаркерів СА
125 , CA 19-9, РЕА, кількість ІПФР-1нг/мл ,концентрацію Іл-1,Іл-6 в перітонеальній рідині. В 1) группі
20(58,8%) у 12 було виявлено онкомаркери СА 125 = 35МЕ/мл;РЭА = 2,0 мг/мл; СА19-9 = 34.,у 8 з них
підвищення ІПФР-1 до± 312 нг\мл;у 8 онкомаркери СA125=26 МЕ/мл,CA 19-9=30МЕ/мл,РЕА=1,0мг/мл,в
анамнезі хронічне запалення придатків,підвищення концентрації Іл-1,Іл-6 в перітонеальній рідині.В 2) групі
14(41.2%) показники онкомаркерів вище,ніж в першій на 25% ,CA125=40 МЕ/мл ,CA 19-9=45 МЕ/мл
,РЕА=4мг/мл. ІПФР підвищен до± 330 нг\мл,концентрація Іл-1,Іл-6 підвищена.У 3 паціенток сімейний
анамнез обтяжен онкопатологією.У 2 паціенток діагностована світлоклітинна пухлина яєчників,була
проведена екстерпація матки з придатками.. Спільним для обох груп є також підвищенний рівень
естрогенів. Проведене нами дослідження свідчить про те,що ендометріоз здатен до переродження у рак
яєчника, при сукупності наступних чинників:1)високий рівень онкомаркерів CA125,CA19-
9,РЕА;2)гормональні-підвищений рівень естрадіолу у всі фази цикла ;3)імунологічні-хронічне
запалення,високий рівень Іл-1,Іл-6,ІПФР-1;4) неблагоприємна спадковість.
Рамазанова Шахризат
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ КАК ПРИЧИНА НЕВЫНАШИВАНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ
Кафедра акушерства и гинекологии №2
Научный руководитель: канд.мед.наук, доц. Корда И.В.
Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского.
г. Тернополь. Украина
Невынашивание беременности остается актуальной проблемой. Частота этого осложнения
варьирует от 10 до 35%. Одной из причин репродуктивных потерь является антифосфолипидный синдром
(АФС). Без проведения лечения гибель эмбриона или плода наблюдается у 80 – 90% женщин, имеющих
аутоантитела к фосфолипидам.
Было обследовано 25 женщин ( в возрасте от 21до 35лет) с угрозой прерывания беременности в
сроке гестации от 6 до 15 недель. У 9 женщин данная беременность была первая, у 11 вторая и у 5 из них
третья. В анамнезе у 8 отмечалось по одному самопроизвольному выкидышу в сроке 6—12 нед с
выскабливанием полости матки, а у двоих из них произошла антенатальная гибель плодов.
У 5(20%) женщин выявлены антифосфолипидные антитела. У троих обследуемых в крови были
обнаружены АФС класса IgG и IgM, у двоих антитела класса IgМ.
Была назначена патогенетическая терапия. Нормализация показателей отмечалась спустя месяц после
начала лечения и беременность прогрессировала.
Таким образом, для беременных с длительной угрозой прерывания беременности считаем
целесообразным проводить исследование крови на наличие антифосфолипидных антител
для раннего выявления и лечения антифосфолипидного синдрома.
150