Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Кошак Богдан
АНАЛІЗ НЕВРОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ ОСТЕОХОНДРОЗУ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА У
ХВОРИХ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ОПЕРАТИВНЕ ВТРУЧАННЯ
Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології
Науковий керівник: канд.мед.наук, доц. Гара І.І.
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
м.Тернопіль, Україна
За даними неврологічної клініки Тернопільської обласної клінічної комунальної психо-неврологічної
лікарні за останні 3-5 років спостерігається тенденція до значного зростання оперативного втручання у
хворих з неврологічними проявами остеохондрозу, зокрема, кількість прооперованих, які лікувались у
обласному неврологічному відділенні у 2011 році, зросла на 20 (39%) у порівнянні з 2010р, та на 37 хворих
(108%) відносно 2009 року, тобто вдвічі. Однак у прооперованих пацієнтів клінічно проявляється майже та ж
сама симптоматика, що і до операції.
Метою нашої роботи було проаналізувати частоту і вираженість неврологічних проявів остеохондрозу
поперекового відділу хребта у хворих, які перенесли оперативне втручання у вигляді мікродискектомії
протрузій міжхребцевих дисків на поперековому рівні.
Проведено детальне клініко-неврологічне обстеження 30 хворих з хронічною люмбоішіалгією та
радикулопатією на поперековому рівні, з них чоловіків 18 (60%), жінок 12 (40%), віком від 30 до 51 року
(середній вік 42±5,4 р), переважно жителів міста (19 хворих). Діагноз люмбоішіалгії та радикулопатія
верифікували згідно класифікації неврологічних проявів остеохондрозу на поперековому рівні, даних
неврологічного статусу та результатів магнітно-резонансної томографії поперекового відділу хребта.
Клінічно у всіх хворих спостерігався різного ступеня вираженості вертеброгенний синдром (100%), іррадіація
болю в кінцівку у 48%, чутливі порушення від затерпання (80%) до гіпестезії у відповідному дерматомі (87%),
рухові розлади у вигляді зниження та відсутності сухожилкових рефлексів (47%), зниження м‘язової сили
(33%), затруднення ходи (27%).
При МРТ обстеженні були виявлені кили міжхребцевих дисків розмірами до 7мм у 10 хворих, 7.1-
8.0мм – у 8, 8.1-10.0мм – у 5, 12мм – у 2, 13мм – у 4, 14мм – у 1пацієнта. У всіх хворих були явища
поперекового остеохондрозу та деформуючого спондильозу поперекового відділу хребта, більше 32% мали
контрлатеральний сколіоз, у 7% - спондилолістез І ст.
В анамнезі хворі вказували на появу перших симптомів захворювання до 6 років тому назад (20%), 7-8
років – 53%, більше 10 років - 20%, більше 12 років –7%. Усі хворі були прооперовані у період часу з 2007
по 2012 роки, при цьому тривалість загострення до операції склала: 1 тиждень – 8%, 2 тижні – 23%, 1 місяць
– 32%, 2 місяці – 19%, 3 місяці – 6 %, і більше 3-х місяців – 12%.
Після оперативного втручання у 87% хворих спостерігалось зменшення больового синдрому, у решти
– біль майже не змінився, відновлення чутливості лише у 16 хворих (53%), відновлення м‘язової сили та
рефлексів не відмічалось у жодного хворого. Після проведеного стаціонарного лікування у неврологічному
відділенні при виписці вираженість больового синдрому була наступною: легкий ступінь – 33%, помірно
виражений – 61%, виражений – 6%.
Отже, аналіз клінічних проявів поперекового остеохондрозу після оперативного втручання виявив
низьку ефективність даного методу лікування у обстежених хворих, оскільки у більшості пацієнтів
оперативне втручання було проведене не за показами, при невеликих розмірах протрузій, без попереднього
консервативного медикаментозного лікування, що призвело до частих та ранніх рецидивів та стійкого
больового синдрому у хворих.
114