Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Ковида Дмитро, Грушкевич Валентина, Завроцький Олександр
ВПЛИВ МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ НА ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВІЙСЬК (СИЛ) ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Кафедра організації медичного забезпечення збройних сил
Науковий керівник: д-р мед.наук., проф. Бадюк М.І.
Українська військово-медична акдемія
Головний Військово-медичний клінічний центр «ГВКГ»
м. Київ, Україна,
Військова частина А2329
м. Хмельницький, Україна
Особливу та невід‘ємну частиною політичних і економічних процесів у світі XXI століття займає
тероризм, що набуває з кожним роком все більшої загрози як для громадської, так і національної безпеки
багатьох країн. Насьогодні тероризм – проблема не лише для країн із політичним, національним чи
релігійним розладом, але і для всієї світової спільноти.
На даний час терористи шукають нові, все більш жорсткі та масштабні способи залякування.
Морально вони вже переступили межу, за якою можливе використання зброї масового ураження (ЗМУ).
Тому для оптимальної організації системи лікувально-евакуаційних заходів є потреба у дослідженні
можливих причин ураження особового складу у сучасних умовах.
Результати дослідження. Проаналізовано дані, пов'язані із загрозою їх проведення терористичних
актів, а також найнебезпечніші випадки викрадення ядерних матеріалів зі сховищ, або атомних
електростанцій. Так, кількість випадків що реєструвалась в період з 1975-2001 рр. склала близько 20.
Насьогодні більшість вчених вважає малоймовірним створення ядерного вибухового пристрою
певною терористичною групою самостійно, або за допомогою найнятих фізиків-ядерників. Хоча більшість
політичних організацій вважають, що ядерні ресурси та ядерні матеріали атомної енергетики є
найімовірнішим джерелом озброєння терористів.
На противагу попередньому твердженню, згідно прогнозів експертів, у XXI сторіччі кількість
терористичних актів із застосуванням біологічних агентів буде неухильно зростати. Цьому сприятимуть
сучасні біотехнології, які створюють сприятливі умови для їх проведення із більш важкими наслідками для
потерпілої сторони.
Медичними ж наслідками застосування будуть: масові захворювання з тяжким перебігом хвороби та
високою летальністю, нервово-психічні розлади, інвалідизація, виснаження ресурсів охорони здоров‘я,
порушення роботи лікувальних закладів; а воєнними наслідками – виведення з ладу живої сили противника
без вступу у контакт з його збройними силами, зниження боєздатності військ.
Тому, під час розробки оптимальних лікувально-евакуаційних заходів Збройних Сил України на
випадок виникнення відповідної ситуації, слід враховувати існуючу інформацію щодо найбільш можливих
причин терористичних актів.
Линчак Оксана ,Сизоненко Оксана, Костик Людмила, Процюк Ольга
РЕПРОДУКТИВНІ ВТРАТИ ЗА РАХУНОК ПЛОДУ ВІД ЗАЧАТТЯ ДО ПЕРШИХ ДНІВ ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ
Науковий керівник: д-р мед.наук., проф. Тимченко О.І.
Лабораторія генетичної епідеміології
ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва» НАМН України
м. Київ, Україна
На фоні затяжної демографічної кризи та в зв‘язку зі зміною критеріїв живонародження все більш
гостріше постає проблема народження здорових бажаних нащадків.
Завдання роботи полягало у визначенні внеску плодових репродуктивних втрат та медичних
легальних абортів у зниження народжуваності. Матеріали дослідження – відомча звітність МОЗ України.
За визначенням (Г.М. Бурдули, О.Г. Фролова, 1997) виділяють плодові репродуктивні втрати, які
містять самовільні викидні, в т.ч. до 12 тижнів, мертвонародження, ранню неонатальну смерть та аборти за
медичними (зі сторони матері чи плоду) показаннями. Робота епідеміологів, клініцистів тощо спрямована на
виявлення та усунення факторів ризику, які спричиняють виникнення репродуктивних втрат, що підвищує
ймовірність жінки народити бажану здорову дитину. В той же час, показано (Линчак О.В., Тимченко О.І.,
2011), що плодові репродуктивні втрати більшістю є проявом дії природного добору, а результатом
втручання в нього може стати підвищення ризику народження дитини з вродженими вадами розвитку.
До плодових репродуктивних втрат можна віднести і медичні легальні аборти за бажанням жінки. У
цьому разі досліджуватися повинні соціально-психологічні фактори ризику, що привели її до такого рішення.
У 2010 р. таких абортів було 17,58% від усіх зареєстрованих зачать (в 2006 р. 25,68 %, р