Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Салій Марина
СТАН МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОЇ ЛАНКИ СУДИННОГО РУСЛА У ПАЦІЄНТІВ З ЛАКУНАРНИМ ІНСУЛЬТОМ
Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології
Науковий керівник – д-р мед.наук, проф. Шкробот С.І.
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
м.Тернопіль, Україна
Лакунарний інсульт залишається актуальною проблемою сучасної ангіоневрології, яка з огляду
медико-соціальної значимості вимагає поглибленого комплексного вивчення патогенетичних ланок з метою
оптимізації лікувального процесу.
Метою нашої роботи було дослідження стану мікроциркуляторної ланки судинного русла у пацієнтів
з гострим лакунарним інсультом.
Було обстежено 50 пацієнтів з гострим лакунарним інсультом: середній вік (63,6±9,29) років, жінок - 26
(52%), чоловіків - 24 (48%).
Для визначення стану мікроциркуляторного русла використовувався метод капіляроскопії.
Обстеження проводили апаратом капіляроскоп М-70А на 1-2 добу захворювання та в динаміці - на 7 добу.
У ході обстеження оцінювалися наступні показники: калібр та довжина артеріолярної і венозної
ланок, сумарна довжина капіляра, коефіцієнт звивистості капілярів, наявність та величина периваскулярного
набряку, співвідношення калібрів та довжин артеріолярної та венулярної ланок, а також швидкість
капілярного кровотоку та реологічні зміни потоку крові.
Оцінюючи отримані дані, з‘ясували, що у всіх вікових групах спостерігалися однотипні зміни з боку
структурних характеристик капілярного русла. Найпоширенішими відхиленнями були наступні: розширення
венулярної ланки і, відповідно, підвищення артеріовенозного співвідношення за калібром, підвищення
коефіцієнту звивистості капілярів, порушення артеріовенозного співвідношення за довжиною, сповільнення
капілярного кровотоку, погіршення реологічних властивостей та поширення периваскулярного набряку.
Оцінюючи дані капіляроскопії в динаміці (1-а – 7-а доба), отримані мінімальні зрушення, які не мають
статистичної достовірності.
Таким чином, в гострому періоді лакунарного інсульту виявлено розлади мікроциркуляції застійного
характеру, які слід враховувати при проведенні патогенетичного лікування.
Селезньова Євгенія
ОСОБЛИВОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ПРИ НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНІЙ
ДИСТОНІЇ
Кафедра нейрохірургії та неврології ОНМедУ
Науковий керівник: канд.мед.наук, доц. Стоянов О.М.
Одеський національний медичний університет
м. Одеса, Україна
Метою даної праці було дослідження особливостей центральної та церебральної гемодінаміки при
нейроциркуляторній дистонії (НЦД). Обстежено 28 пацієнтів із церебральною ангіодистонією в системі
каротід. За даними РЕГ зареєстровано якісні зміни церебрального кровотоку, при цьому спостерігалися
значні індивідуальні відхилення внаслідок дісрегуляції судинної стінки.
За даними УЗДГ найбільш інформативним виявився індекс резістентності Пурцелота (RI). Його
середні значення коливались в межах 0,58-0,60, крайні – 0,66-0,42, що вказує на спазм артерій в басейні
ВСА. Збільшення значень RI та лінійної швидкості (ЛШК) при симпатичній спрямованості вегетативного
тонусу свідчать про посилення симпатичного впливу на судинну стінку.
Показники середньої ЛШК знаходилися в діапазоні нормального розподілу (38,86 ± 3,18 см/с
праворуч, 39,14 ± 3,20 см/с ліворуч), але індивідуальний розбіг швидкості кровотоку по ВСА був значним та
коливався від 30 до 45 см/с. Ці дані дозволили встановити виражену реактивність судин в бік
вазоконстрікції. Мінімальні середні значення ЛШК зареєстровано при ваготонії, найбільш статистично
важливі відхилення (Р