Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Домбровський Олександр, Дацко Віталій
ВПЛИВ НЕОАД’ЮВАНТНОЇ ХІМІО-ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ НА МОРФОЛОГІЧНУ СТРУКТУРУ ПУХЛИН
ПРЯМОЇ КИШКИ ТА ЧАСТОТУ ВИНИКНЕННЯ РАННІХ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ
Кафедра oнкологiї, променевої дiагностики i терапiї та радiацiйної медицини
Науковий керівник: проф. Галайчук Ігор Йосипович
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського,
м.Тернопіль, Україна
Вступ. В Україні смертність до року з моменту встановлення діагнозу рак прямої кишки (РПК) становить 33
% [І.Б. Щепотін, 2010]. З огляду на це, діагностика та лікування РПК продовжує залишатись актуальним питанням.
Мета роботи: вивчення морфометричних показників в мікропрепаратах пухлин та частоти ранніх
післяопераційних ускладнень (ПОУ) у хворих на РПК.
Методи дослідження. Групу спостереження протягом 7-12 міс. склали 25 хворих на РПК віком від 48 до 81 року
(67,6±5,2 р.), з них чоловіків було 14, жінок – 11. У 16 (64 %) хворих було діагностовано ІІ стадію РПК, пацієнтів із І,
ІІІ та ІV стадіями було 4 (16 %), 3 (12 %) і 2 (8 %) відповідно. За гістологічною будовою високо-диференційовану
карциному встановлено у 12 (48 %) випадках, помірно-диференційовану – у 8 (32 %) і недиференційовану – в 5
(20 %).
Схеми лікування: у 12 хворих проводилась комбінована неоад‘ювантна хіміо-променева терапія (НХПТ),
яка включала 1-2 цикли хіміотерапії (5-ФУ з фолінатом кальцію) і сеанси опромінення пухлини на гамматерапевтичному
апараті «Рокус-М» разовою осередковою дозою 2,4-3,2 Гр до сумарної дози 36-41 Гр. Через 3
тижні після завершення НХПТ здійснювалось радикальне хірургічне втручання (РХВ). В іншій групі (13 хворих), в
першу чергу, виконували операцію, а тоді призначали променеву або хіміотерапію. Всього було виконано 25
операцій, з них передня резекція – у 7 (24 %) хворих, черевно-анальна резекція — у 10 (33 %), операція Гартмана
— у 3 (12,5 %), черевно-промежинна екстирпація — у 4 (17 %) і трансректальне видалення пухлини — у 1 (4,16
%).
Комплекс комп‘ютеризованих морфометричних досліджень мікропрепаратів, забарвлених гематоксиліном
та еозином, проводили за методом математичного аналізу «Morphosys» з вимірюванням мікрооб'єктів на основі
попіксельної сегментації. У процесі обробки зображень оцінювали площу ядра і цитоплазми, площу клітини,
ядерно-цитоплазматичне відношення (ЯЦВ).
Результати. За даними морфометричної цитометрії в мікропрепаратах пухлин прямої кишки у хворих, що
отримували НХПТ, площа ядра становила 0,011±0,001 мм/2, площа цитоплазми 0,035±0,001 мм/2, ЯЦВ=0,31. У
мікропрепаратах пухлин хворих, що не отримували НХПТ, площа ядра складала 0,013±0,001 мм/2, площа
цитоплазми 0,039±0,001 мм/2. В результаті НХПТ в клітинах раку прямої кишки на 15,38 % зменшулась площа
ядра і на 10,26 % площа цитоплазми, порівняно з пухлинами хворих, що не отримували НХПТ. Ранні ПОУ
(частковий некроз кишки, неспроможність анастомозу, параректальний абсцес, парез сфінктера) відмічали у 2
(16,6 %) пацієнтів 1-ї групи і у 2 (15,4 %) хворих 2-ї групи.
Висновок. НХПТ у хворих на РПК індукує в пухлинах лікувальний патоморфоз, який проявляється
зменшенням площі клітинної цитоплазми і ядра, що веде до сповільнення метаболічних процесів у злоякісних
клітинах з їх наступною девіталізацією – все це сприяє абластичності хірургічних втручань.
Комбінована НХПТ не збільшує число післяопераційних ускладнень при умові, що хірургічне втручання
проводилось через 3-3,5 тижні після завершення променевої терапії.
Назаркевич Галина
ДІАГНОСТИЧНА ІНФОРМАТИВНІСТЬ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ ОБСТЕЖЕННЯ ПРИ ВОГНИЩЕВОМУ
УРАЖЕННІ ЛЕГЕНЬ
Кафедра онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини
Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. І. Й. Галайчук
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського»
м. Тернопіль, Україна
Вступ. Традиційним методом діагностики патології легень довгі роки є класичне рентгенологічне
дослідження. Незважаючи на появу нових методів візуалізації і постійне вдосконалення лабораторних
тестів, кількість помилкових діагнозів дотепер залишається великою. Труднощі диференційної діагностики
обумовлені подібністю клініко-рентгенологічних симптомів периферичного раку, метастазу, доброякісних
пухлин і непухлинних процесів.
Основна частина. Прийнято розділяти вогнища за розмірами на дрібні і міліарні до 2 мм, середнього
розміру 3-5 мм і великі 6-10 мм. Вогнища в легеневій тканині відрізняються великим різновидом розмірів,
щільності, характеру структури і контурів (Ю. А. Аблицов 2004; И. Е. Тюрин 2008; Г. Г. Федченко та ін 2007).
Комп‘ютерна томографія (КТ) та її клінічна апробація показала, що даний метод обстеження хворих
із вогнищевим ураженням легень перевершує традиційні рентгенологічні методи дослідження за обсягом та
якістю одержуваної діагностичної інформації. Відсутність ефекту накладання тканин, висока структурна і
тканинна обробка зображень при КТ дають можливість отримати точну топографічну локалізацію
патологічного утворення, його розміри і щільність, взаємозв‘язок з оточуючими органами і тканинами. Це
дозволяє виявляти доброякісні або в більш ранні терміни злоякісні симптоми вогнищевих утворень легень,
які на рентгенограмах можуть ще не визначатися.
Висновок. На основі літературних даних (И. Б. Белова 2001; Л. М. Портной., Г. А. Сташук., та ін.
2002) чутливість традиційної рентгенографії для діагностики метастазів в легенях становить близько 60 %, в
той час як КТ діагностика має більшу чутливість, специфічність і точність в диференційній діагностиці
вогнищевих утворень легень що становить відповідно 82 - 90 %.
164