Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Бернік Наталія
ФОРМУВАННЯ САМОСТІЙНИХ ЧАСТОК ПІД’ЯЗИКОВОЇ СЛИННОЇ ЗАЛОЗИ У ПЕРЕДПЛОДІВ 6-7 ТИЖНІВ
РОЗВИТКУ
Кафедра хірургічної та дитячої стоматології
Науковий керівник: д.мед.н. І.Ю.Олійник
Буковинський державний медичний університет
м. Чернівці, Україна
Нами (Н.В.Бернік та ін., 2010) вже акцентовано увагу на необхідності розробки та формування єдиних
нормативних характеристик під‘язикової слинної залози (ПЯСЗ) для різних методів досліджень згідно з
даними ембріонального розвитку та нормальної анатомії; необхідності продовження детального вивчення
ходу їх ембріогенезу з помісячною та потижневою його деталізацією. Тому метою роботи було дослідження
ембріогенезу ПЯСЗ у передплодів 6-7 тижнів внутрішньоутробного розвитку (ВУР).
У передплодів 14,0-15,5 мм тім‘яно-куприкової довжини (ТКД) спільний первинний зачаток під‘язикової та
піднижньощелепної слинних залоз значно збільшується та набуває вигляду суцільного епітеліального тяжу,
який спочатку прогресивно росте дорзо-медіально, а потім (передплоди 16,0-16,5 мм ТКД ) у верхній третині
проксимального відділу дає дихотомічне відгалуження зачатка ПЯСЗ, який спрямовує свій ріст дорзолатерально.
Останній, власне, і формує ПЯСЗ. У передплодів 16,0-23,0 мм ТКД (7-й тиждень ВУР) окрім
дихотомічно відгалуженого зачатка ПЯСЗ було виявлено 3-5 самостійних зачатків додаткових часток ПЯСЗ
(відокремлених і не зв‘язаних із основним). Зачатки додаткових часток ПЯСЗ знаходяться на різних стадіях
розвитку, ідентичні за своїм формуванням та гістологічною будовою раннім стадіям розвитку основного
зачатка ПЯСЗ.
Для формування нових самостійних часток ПЯСЗ спільною є ініціальна фаза, коли у передплодів 16,0-
20,0 мм ТКД медіально від зубних пластинок епітелій дна ротової порожнини у кількох місцях потовщується
за рахунок розростання додаткових шарів клітин кубічної форми („епітеліальні пластинки‖). Надалі ці клітини
виявляють тенденцію до вростання вглиб прилеглої мезенхіми та ростуть вниз і дорзально від дна ротової
порожнини.
Бідованець Богдан
«СТАРІЮЧИЙ» СЕЧОВИЙ МІХУР ЖІНОК – АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОЇ МЕДИЦИНИ
Кафедра патолоґічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною
Науковий керівник – канд. мед. наук, доц. Т.К. Головата
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського
м. Тернопіль, Україна
Упродовж останніх десятиліть демографічні показники свідчать про неухильну тенденцію до
«старіння» населення майже в усьому світі. ООН проґнозує збільшення частки літніх людей в Україні до 26,3
% у 2025 році (жінок – 30,7 %) та до 38,1 % у 2050 році (жінок – 42,5 %). Це вимагає підвищеної уваги до
проблем менопаузального періоду, оскільки значна частина працездатного населення належить до даної
вікової категорії.
З-поміж найчастіших клімактеричних проблем у жінок є уроґенітальні розлади, зокрема нетримання
сечі, поширеність якого, як вказує Н.А. Лопаткин, коливається від 10 % до 50 %. За нашими
спостереженнями, менопаузальні уропатії спостерігаються у 39 % жінок. Дане явище є проблемою, якою
часто нехтують, незважаючи на можливості для профілактики та лікування, що призводить до погіршення
здоров‘я, неґативних соціальних наслідків та економічних збитків.
Згідно з даними E. Lukacz та співавт., оприлюдненими в Римі (Італія) на 13 Світовому конґресі з
менопаузи у 2011 році, у 44 % жінок менопаузального періоду зустрічаються симптоми з боку нижніх
сечовивідних шляхів, у 21 % – наявність остеопорозу, у 19 % – серцевої патології та у 5 % – карциноми
молочної залози (p=0,0012). Проте, проаналізувавши тематику 45635 публікацій у PubMed, які стосувалися
здоров‘я жінок з менопаузою, ми виявили, що лише 307 стосувалися «здоров‘я сечового міхура» проти 4941
– «серцевого здоров‘я», 7957 – «кісткового» та 11048 – «здоров‘я молочної залози» (p