Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Левків Мар’яна
АДАПТАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИВУШНОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ ХОЛЕМІЇ
Кафедра терапевтичної стоматології
(науковий керівник – проф. А.Г. Шульгай)
Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського
м. Тернопіль, Україна
Холемія, викликаючи зміни реологічних властивостей крові та згортальної системи має
особливо важливе значення у впливі на місцевий гомеостаз та органний кровообіг. При цьому
розвиваються також порушення проникливості судинних стінок, які можуть сприяти різному виду
гідрофільних реакцій. .
Метою нашого дослідження було встановити особливості адаптаційних змін привушної
залози при холемії, внаслідок моделювання обтураційної жовтяниці.
Експериментальні дослідження проведені на 56 білих щурах, яким в умовах тіопенталового
наркозу моделювали експериментальну механічну жовтяницю шляхом перев‘язування та
перерізання між двома лігатурами спільної жовчної протоки. Тварин виводили з експерименту на
3,7,14, 28 добу обтураційного холестазу.
Привушну залозу досліджували за допомогою гістологічних та морфометричних методик.
У результаті проведених експериментів встановлено, що у ранні терміни
експериментальної жовтяниці у привушній залозі розвивався набряк навколосудинних просторів,
проходило збільшення відносного об‘єму стромального компонента та зменшення індекса
паренхіматозно-стромальних відношень. У тварин з двотижневим холестазом мали місце
патологічні зміни ацинарних клітин. При цьому виразно збільшувалася кількість сероцитів з
ознаками гідропічної дистрофії та атиповим розташуванням ядра, звужувалися вивідні протоки
ацинусів. У навколосудинних просторах спостерігалася лімфоцитарна та гістіоцитарна
інфільтрація.
При місячній обтураційній жовтяниці у привушній залозі розвивалися ознаки атрофічних
змін секреторної частини та збільшення стромального компонента за рахунок розростання
сполучної тканини.
Литвинюк Cвітлана
МІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ НЕЙРОЦИТІВ ГІПОКАМПА В ПІЗНІ ТЕРМІНИ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ
ТЕРМІЧНІЙ ТРАВМІ ТА ЗАСТОСУВАННІ ЛІОФІЛІЗОВАНОЇ КСЕНОШКІРИ
Кафедра гістології та ембріології
Науковий керівник: проф. Волков К.С.
Тернопільській державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
м. Тернопіль, Україна
Метою цієї роботи було встановлення закономірностей мікроскопічних змін нейроцитів
полей гіпокампа в пізні терміни після тяжкої термічної травми при застосуванні ліофілізованої
ксеношкіри.
На 14-у і особливо 21-у добу в умовах застосування ліофілізованої ксеношкіри після
опіку спостерігається менша ступінь пошкодження нейроцитів полей гіпокампа.
Морфометрично встановлено, що на 14-у добу експерименту в складі полей гіпокампа різко
гіпохромних нейроцитів з тотальним тигролізом в 2,4 рази (поле СА1) і 1,7 рази (поле СА3), а
пікноморфних, зморщених клітин відповідно в 3,4 рази (поле СА1) і 3,5 рази (поле СА3) менше, ніж
у нелікованих тварин. Переважають гіперхромні та гіпохромні нейроцити.
На 21-у добу досліду у полях СА1 і СА3 багато нормохромних нейроцитів, в 8,3 рази (поле
СА1) та в 12,5 рази (поле СА3) відповідно менше різко гіпохромних клітин в 5,5 рази (поле СА1)
та в 7,7 рази (поле СА3) відповідно менше різко гіперхромних клітин. Перицелюлярні простори
незначні.
Таким чином, при використанні ліофілізованої ксеношкіри після термічної травми в пізні
терміни досліду відбувається помітна нормалізація нейроцитів полей гіпокампа.
229