Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Ковальський Олексій, Джан Тетяна
ВИВЧЕННЯ ФРАКЦІЙНОГО СКЛАДУ ПОЛІСАХАРИДІВ У ПЛОДАХ КИЗИЛУ ЗВИЧАЙНОГО (CORNUS MAS
L.)
Кафедра фармацевтичної хімії та фармакогнозії
Науковий керівник: д-р фарм. наук, проф. О.Ю. Коновалова
ВПНЗ «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини»,
м. Київ, Україна
Метою дослідження було визначення вмісту фракцій полісахаридів в плодах кизилу звичайного
(Cornus mas L.). Об‘єктом дослідження були плоди сортів кизилу звичайного, виведених у Національному
Ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України: ранні сорти «Володимирський», «Елегантний» з темночервоними
плодами і пізні сорти - «Кораловий» з червоними плодами і «Бурштиновий» з жовтими плодами.
Плоди заготовляли у вересні 2011 року у фазі технічної зрілості. Кількісне визначення полісахаридів
проводили комбінованим методом, який поєднує відому схему розділення вуглеводів за Бейлі із
спектрофотометричним методом Дрейвуда. Перерахунок вмісту фракцій полісахаридів проводили на
моносахарид, який домінує в складі досліджуваної фракції. В результаті проведеного дослідження
встановлено, що серед фракцій полісахаридів переважають геміцелюлози. Найбільший вміст геміцелюлоз
визначений для плодів кизилу сорту «Володимирський» - 9,08%, найменший – для плодів сорту
«Кораловий» - 2,48% у перерахунку на галактуронову кислоту. При цьому в плодах кизилу сорту
«Кораловий» виявився найвищий відносний вміст геміцелюлози А в сумі геміцелюлоз – 43%, найменший
вміст встановлений для плодів кизилу сорту «Елегантний» - 33% геміцелюлози А в сумі геміцелюлоз.
Найбільший вміст водорозчинних полісахаридів і пектинових речовин визначений для плодів кизилу сорту
«Елегантний», найменший – для плодів сорту «Володимирський» - 2,82% і 2,11% водорозчинних
полісахаридів у перерахунку на галактозу, 0,59% і 0,11% пектинових речовин у перерахунку на
галактуронову кислоту, відповідно. Отже, вміст фракцій полісахаридів у плодах кизилу не залежить від їх
кольору і термінів дозрівання.
Козачок Соломія
ВМІСТ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ ТА АСКОРБІНОВОЇ КИСЛОТИ У ЗБОРІ АНТИАЛЕРГІЧНОМУ
Кафедра фармацевтичної хімії
Науковий керівник: проф. Марчишин С.М.
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського
м. Тернопіль, Україна
Проблема алергічних захворювань за останнє десятиліття стала однією з найактуальніших. Тому
виникає потреба пошуку природних лікарських засобів для лікування та тривалої ремісії алергій. Оскільки
антиалергічна активність рослинних препаратів зростає при поєднанні компонентів з антигістамінною,
адаптогенною, протизапальною, в‘яжучою, кровоочисною, заспокійливою та іншими діями, ми
запропонували збір антиалергічний, до складу, якого входять сім лікарських рослин.
Нами проведено дослідження якісного складу і визначено кількісний вміст органічних кислот та
аскорбінової кислоти в антиалергічному зборі.
Виявлення вільних органічних кислот проводили методом тонкошарової хроматографії,
використовували систему розчинників 95% етиловий спирт – концентрований розчин аміаку (16:4,5),
проявник – розчин бромкрезоловий зелений. Органічні кислоти проявлялися у вигляді жовтих плям на
синьому фоні. Після розрахунку величин утримання проявлених компонентів та у порівнянні з відповідними
значеннями свідків, встановлено наявність в антиалергічному зборі щавлевої, бензойної, лимонної,
бурштинової та яблучної кислот.
Якісний та кількіснокомпонентний вміст вільних органічних кислот визначали також за допомогою
газового хроматографа Agilet Technologies 6890 з масспектрометричним детектором 5973. Встановлено
наявність фенольних, моно-, ди- та трикарбонових кислот: щавлевої 398 мг/кг (10,43 %), ацетатної 26 мг/кг
(0,68 %), малонової 1026 мг/кг (26,89 %), 4,4-диметоксимасляної 25 мг/кг (0,66 %), фумарової 43 мг/кг (1,13
%), бурштинової 138 мг/кг (3,62 %), бензойної 16 мг/кг (0,42 %), яблучної 1006 мг/кг (26,36 %), лимонної
1039 мг/кг (27,23 %), ванілінової 75 мг/кг (1,97 %).
Визначення загального кількісного вмісту органічних кислот проводили у перерахунку на лимонну
кислоту; аскорбінової кислоти – згідно ДФ СРСР ХІ. Вміст досліджуваних кислот становив 0,45±0,02% та
0,12 % відповідно.
267