Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Лимар Євген, Нагайло Едуард
ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТРАВМИ У ВАГІТНИХ
Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України
Керівник: професор Гур‘єв С.О.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»
м. Тернопіль, Україна
Невпинний технічний прогрес, прискорення темпу життя неминуче призводить до ризику
травматизації. Протягом останніх років зросла кількість дорожно-транспортних пригод (ДТП), які часто
призводять до політравм. Нерідко в ДТП потрапляють вагітні жінки. Тому актуальним є пошук особливостей
патогенезу цієї патології. В останній час багато науковців схиляються до думки, що єдиним шляхом до
покращення надання екстреної медичної допомоги травмованим є стандартизація та уніфікація
діагностичного та лікувального процесу. Система надання допомоги постраждалим вагітним з
політравмою вкрай недостатня як за обсягом, так і за якістю надання, на що вказують оперативно-аналітичні
дані МОЗ України. Підвищення рівня полісистемних та поліорганних уражень потребують систематизації та
удосконалення діагностики та лікування як в науковому так і в практичному аспекті і мають насамперед
клініко-організаційне значення. Все вищенаведене визначає актуальність та доцільність даного
дослідження.
Метою наших досліджень було виявити особливості політравми у вагітних жінок та підвищити
ефективність лікування постраждалих з полі травмою.
Нами опрацьовано 20 випадків полі травми у вагітних жінок. Були визначені патогенетичні механізми
та клінічні маніфестації травматичного процесу у постраждалих вагітних з торакоабдомінальною травмою,
як компоненту полісистемних та поліорганних пошкоджень, а також особливості перебігу черепно-мозкової
травми у вагітних жінок. Виявлені анамнестичні особливості менструальної функції. Визначено вплив змін
гормонального статусу на клінічний перебіг та реабілітацію вагітних жінок з політравмою. Доведено, що при
вагітності пролонгуються репаративні процеси та відновлення функції опорно-рухового апарата, що
зумовлено зниженням рівня естрогенів та остеопенією.
Таким чином, можна зробити висновок, що перебіг політравми у вагітних жінок важко
прогнозований внаслідок особливостей гормонального та імунного статусу вагітних жінок, зумовлює
пролонгування репаративних процесів та порушення відновлення функції опорно-рухового апарата.
Розробка протоколів для стандартизації та уніфікації діагностичного та лікувального процесу та
забезпечення системи надання допомоги постраждалим необхідні для своєчасного та якісного надання
допомоги вагітним жінкам з політравмою.
Молдован Т., Васильєва Л.
КОМБІНОВАНА МАТРИКСЕКТОМІЯ ПРИ ВРОСЛОМУ НІГТІ В ДІТЕЙ
Кафедра дитячої хірургії та отоларингології
Науковий керівник: канд.мед.наук, доц. С.О. Сокольник
Буковинський державний медичний університет
м. Чернівці, Україна
Останнім часом все частіше в літературі з‘являються повідомлення про ефективне використання
хімічної матриксектомії при врослому нігті.
Метою нашого дослідження було визначення віддалених результатів та порівняння ефективності
лікування врослого нігтя в дітей при традиційних методиках та з використанням концентрованого розчину
перекису водню.
Нами проведено обстеження 63 пацієнтів, яких було поділено на 2 групи. До першої групи ввійшли
28 дітей, яким виконувався кюретаж бічної поверхні матриксу інкарнованої частини нігтя, в той час, як другій
групі хворих було проведено поєднане лікування із застосуванням бічного кюретажу матриксу доповненого
припіканням 10% розчином перекису водню. Післяопераційний біль, дренаж та пошкодження тканин
оцінювалися на 3-ю добу, через тиждень, 1 місяць та 6 місяців після проведеного оперативного втручання.
Повторне вростання відмічалося у 2 дітей першої групи (7%). У інших дітей, на початку,
післяопераційний біль та ушкодження тканини були відсутніми, ознаки повторного вростання з‘являлися
через 2,5 місяців після проведеного оперативного лікування. У дітей другої групи рецидивів не
спостерігалося. У 12 дітей (34%) на 3 добу (перше перев‘язування) та на протязі 3-5 днів після цього були
наявні сукровичні виділення з-під бічного валика де проводився кюретаж. Надалі рани загоювалися
первинним натягом та їх заживлення не відрізнялося від дітей першої групи. Віддалене спостереження за
цими пацієнтами показало відсутність рецидивів у 100% випадків.
Таким чином, застосування концентрованого розчину перекису водню у поєднанні з механічною
матриксектомією при врослому нігті не ускладнює післяопераційного перебігу та зменшує ймовірність
розвитку рецидивів, що може ефективно використовуватися в повсякденній практиці хірурга.
49