Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Стрижаковська Ліліана
КОРЕЛЯТИВНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ СЕЧОВОГО МІХУРА
І СЕЧІВНИКА НАПРИКІНЦІ ПЕРЕДПЛОДОВОГО ПЕРІОДУ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Кафедра анатомії людини ім. М.Г. Туркевича
Науковий керівник – д-р мед. наук, проф. Т.В. Хмара
Буковинський державний медичний університет
м. Чернівці, Україна
На основі вивчення серій гістологічних зрізів передплодів 67,0-79,0 мм тім‘яно-куприкової
довжини встановлено, що поперечний розмір порожнини сечового міхура в середній його частині
досягає 1,6х2,2 мм, а відповідний розмір просвіту сечівника – 530х940 мкм. Шийка сечового міхура
з боків лійкоподібно розширюється і за формою нагадує пісковий годинник. Між закладками
сечового міхура та передміхурової частини сечівника (ПЧС) виявляється тупий кут. Джерелом
формування ПЧС є каудальний відділ сечово-статевої пазухи. Закладка ПЧС розміщена поблизу
закладок лобкових хрящів. Просвіт ПЧС помітно звужується в каудальному напрямку та на межі з
проміжною його частиною. Її розміри дорівнюють 54-58 мкм. На цій стадії розвитку виявляється
переважання товщини задньої стінки ПЧС над передньою. Кількість залозистих елементів
передміхурової залози становить 10-14, більшість із яких (6-8) розміщені в товщі задньої стінки
ПЧС, 3-4 залозистих зачатки виявлені у задніх відділах бічних стінок та 1-2 – у товщі передньої
стінки сечівника. Початкові частини залозистих елементів передміхурової залози мають
радіальний напрямок по відношенню до ПЧС. Слизова оболонка сечівника вистелена тришаровим
кубічним епітелієм, за винятком опуклої частини сечівникового гребеня, де слизова оболонка
тонша і представлена переважно двошаровим кубічним епітелієм.
Табачнюк Наталія
МІЖТКАНИННІ СПІВВІДНОШЕННЯ У РАННЬОМУ ПРЕНАТАЛЬНОМУ ГІСТОГЕНЕЗІ
ПІДНИЖНЬОЩЕЛЕПНОЇ СЛИННОЇ ЗАЛОЗИ
Кафедра терапевтичної та ортопедичної стоматології
Наук. керівник: д.мед.н. І.Ю.Олійник
Буковинський державний медичний університет
м. Чернівці, Україна
Продовження вивчення топографо-анатомічних особливостей групи великих слинних залоз у пренатальному
онтогенезі та дослідження їх впливу на становлення суміжних структур у комплексі з
ембріогенезом ротової порожнини в цілому і сьогодні є перспективним (Н.В.Табачнюк, І.Ю.Олійник, 2010).
Відомо, що з моменту диференціювання епітелію і сполучної тканини їх подальший розвиток протікає у
тісному взаємозв‘язку і є одним із найважливіших чинників інтеграції організму в ембріогенезі. Зміна розмірів
ядер клітин служить загальним критерієм ступеня перебігу і початку дивергентного диференціювання для
клітинного компоненту ембріональних зачатків тканин, які знаходяться у взаємозв‘язку і мають вплив один
на одного.
Гістологічними і кількісними морфологічними методами вивчали каріометричні характеристики клітин
епітелію і мезенхіми в ході нормального генетично детермінованого ембріонального гістогенезу
піднижньощелепної слинної залози у зародків людини з подальшим кореляційним аналізом. Дослідження
проведено на 28 зародках і передплодах людини віком 3-12 тижнів внутрішньоутробного розвитку (що
відповідає 9-23 стадіям за Карнегі).
Вивчена можливість появи значущих відмінностей у розмірах ядер між двома видами тканин –
епітелію і мезенхіми – як в цілому, так і між окремими зачатками епітелію і мезенхіми, які з‘являються по мірі
дорослішання зародків. Виявлено тісний „локальний зв‘язок‖ епітеліальної тканини і прилеглої
ембріональної сполучної тканини в анатомічно близьких зонах. Встановлено, що в ранньому
ембріональному гістогенезі піднижньощелепної слинної залози людини (9-23 стадії) темп диференціювання
епітеліальних зачатків, оцінений на підставі каріометричних даних, переважає темп диференціювання
оточуючої їх мезенхіми.
240