Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО2009, випуск шостийби Сіньяка, здавалося мені відвагою, доведеноюдо краю» [16].В експозиції «Ланки» на «облуплених стінахта вимащених дверях трактиру» [17] увагуглядачів привертали насамперед роботи Володимирата Давида Бурлюків. Вони представилинатурні малюнки тварин та пейзажі Таврії,зроблені влітку в маєтку Мордвинова. В них,експериментуючи з новими можливостямиформи та кольору, Бурлюки засвоювали принципиімпресіоністичного живопису: «Літо 1908року знову проходить в малюванні імпресіоністичнихта жанрових картин. Із направленістюдо Сезанна» [18]. В каталозі виставки ми не знаходимотак званих жанрових картин, розуміючиза цим терміном традиційне поняття жанру.На сторінках, відведених роботам Д. Бурлюка,більшість з них мають такі назви, як: «Сад»,«Квітник», «Літо», «Коні», Дика качка», «Моремаяк»тощо, так само, як і твори В. Бурлюка:«Пава», «Індички, «Кози», «Віл в степу», «Хмаринад степом» [19]. Разом з братами бралаучасть у виставці Людмила Бурлюк-Кузнецова.Вона показала кримські та таврійські пейзажіі живописні студії моделей.Іншим автором, котрий репрезентуваввелику кількість робіт, була Олександра Екстер.Її великі панно та акварелі відтворюваликраєвиди Бретані та Швейцарії. Кримськіпейзажі виставив А. Лентулов, котрий вліткутого ж року працював у Симеїзі, і наприкінцісерпня разом з О. Грищенком та В. Денисовимвлаштував невеличку виставку в маленькомумагазинчику на пристані в Алупці [20]. М. Ларіонову київській експозиції був представленийпейзажними полотнами та живописними замальовкамитварин, Н. Гончарова — натюрмортамита московськими пейзажами. В. Локкенбергподав на виставку акварелі та живопис з видамисадів Петербурга взимку. Як бачимо, київськавиставка представляла головним чиномзроблені влітку 1908 р. твори, котрі були натурнимматеріалом, який засвоювався молодимихудожниками в системі опанування імпресіоністичноїта постімпресіоністичної концепції.На наступній виставці групи «Вінок-Стефанос», влаштованій за кілька місяцівпо тому в Петербурзі [21], більшість робітперейшла з експозиції «Ланки»; інші буливаріаціями на тему літніх вражень. Протев Петербурзі з’являються полотна, що несутьсимволіко-узагальнюючий характер, хоч авторамий тут використовувалися літні мотиви.Таким полотном, наприклад, є картина В. Бурлюка«Рай» [22], де зображено дві постаті: чоловіча,з розвиненими м’язами, та жіноча, навколішкиперед козою. Над жінкою та твариноюнависають квітучі гілки дерев. Сюжет начесимволізує гармонійне співіснування людини,тварини, природи; ідеального буття; раю.Асиметричне розташування чоловічої постаті,частково зрізаної лівим краєм, створює у картинівідчуття простору. Світле та рівне тлопомережене рівномірними, ще світлішими мазкамиз дрібним темним акцентованим центром.Постаті людей та тварини розкреслені невеликимиплощинними фрагментами, центром якихпроходить широкий світлий мазок із затемненнямпосередині.Але повернімося до виставки «Ланка». Досіжодна виставка в Києві не викликала такогоажіотажу в пресі та серед публіки. Рецензіїта відгуки на виставку надрукували всі щоденніміські видання. Газета «Киевская мысль»присвятила цій події низку фейлетонів [23],а у двох номерах ілюстрованого додатку газетиз’явилися карикатури, що коментували ціфейлетони [24]. Епітети, отримані учасникамивиставки та їхніми роботами від критиків,були винятково негативними: «жахливе, дикеявище», «безталанні живописці» тощо. Цікавимє вивчення та аналіз найгостріших публікацій,тому що вони надають нам змогу відтворитиатмосферу напруженості та роздратування, якувикликали своєю акцією молоді художники.Досить різноманітний матеріал щодовиставки надає газета «Киевская мысль»,висвітлюючи її рецензіями, фейлетонами268