Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВОший «класичний» тип, схильний до пантеїстичногозамилування натурою, та другий,котрий тяжів до трансцендентної надреальної«абстракції». Праці Воррінгера, в свою чергу,мали вплив на художньо-теоретичну діяльністьВ. Кандинського, який у 1910 р. написавперший маніфест абстракціонізму в якостінового художнього напрямку «О духовномв искусстве» (виданий у 1912 р.). За ними видані«Маніфест супрематизму» К. Малевича(1913), П. Мондріана (1917), «Творчість у образотворчихмистецтвах» Ф. Купки (1923) та ін.Ряд дослідників вважає, що саме в Українібула створена перша абстракція, виконанаВ. Кандинським у 1910 р. — ілюстрація обкладинкидля оформлення каталогу Міжнародноїхудожньої виставки другого «Салону» Іздебськогов Одесі (6.02–3.03.1911), де митець експонувавсвої «54 графічні й художні твори різнихперіодів разом із останніми абстрактнимиформами» [8]. Пластика абстрактних форму полотнах митця формувалася ще у експресіоністичнийперіод, де вони набували розмитихобрисів, складних колористичних співвідношеньі технічного виразу («Імпровізація6 — африканська» (1909), «Озеро» (1910)) [9].У світ чистої форми Кандинський прийшовчерез синтез сутності орнаменту та експериментівіз безперервною, «вивільненою» відоб’єктів і предметів, динамічною лінією в стиліArt Nouveau [10]. Поступово руйнуючи її«звивистий потік» на короткі ламані і гострізнаки, він готував шлях для абстракції. Цізапочатковані образи нагадували вибух, якийочевидно порушував усі правила композиції,формальної логіки, пропорції і гармонії.Саме ці принципи митець спробував розвинутив акварелі «Без назви» (1910), яку виконаву Мурнау (Німеччина), та яку інші вчені вважаютьпершою абстрактною роботою. Разомз тим, перші принципово абстрактні картини,які В. Кандинський називав «Враження», «Імпровізація»,«Композиція», датуються 1912 р.,у них художник шукав нові принципи порядку:2009, випуск шостийгармонію і дисгармонію. Вироблена ним пластичналексика абстрактних композицій початкововключала аморфні форми експресивногохарактеру, що дало підставу ряду вченимназвати її абстрактним експресіонізмом, хочапізній етап творчості митця включав уже і чіткігеометричні форми локального кольору [11].З Україною художника пов’язували не лишероки дитинства і юності, проведені в Одесі(1871–1885), а й подальше творче життя.З 1898 р. протягом чотирнадцяти років вінекспонував тут на виставках свої роботи, продемонструвавшив цілому понад 200 робіт.Тут він опублікував і три теоретичні статті«Куди йде «Нове мистецтво» (1911), «Змісті форма» (1911), «Про розуміння мистецтва»(1914) [9, 68]. На противагу В. Кандинському,К. Малевич, прагнучи «звільнити мистецтвовід баласту об’єктивності», йшов до висотнеоб’єктивного мистецтва, створюючи новийсвіт почуттів не на імітації дійсності, а на ідеї«чистого живопису», вираженій у геометричнійабстракції. 1913 р. митець написав «Маніфестсупрематизму»; на цей час припадаютьі його перші експерименти в цьому напрямкуі, як результат, створення першого варіанту«Чорного квадрата», як першоформи у першопросторі,що визначила кордон між фігуративнимі нефігуративним мистецтвом. З йогоперших зрілих абстракцій 1915 р. простежуєтьсятенденція до граничного вияву безпредметності,у якій принцип «чистої» виразностіне залежав від образотворчого начала, а передувавйому. У цьому ж році він писав: «Увеськолишній і сучасний живопис до супрематизму,— скульптура, слово, музика — були закріпаченіформою натури і чекають свого звільнення,щоб говорити на своїй власній мові і незалежати від розуму, змісту, логіки, філософії,психології, різних законів причинності і технічнихзмін життя» [12].З Україною К. Малевича, як і Кандинського,також пов’язували роки дитинства та юності,які він провів у селах Поділля та Слобожанщи-92