Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО2009, випуск шостийО. Дубовик. Intermezzo. 1986набували програмності, а разом із тим малириси національної культури. Це був час, колиабстрактне мистецтво, обумовлюючи пошукнової сучасної пластичної мови, включалов свою орбіту кубофутуристів, конструктивістів,супрематистів. Слідуючи принципам основоположниківабстракціонізму К. Малевичаі В. Кандинського, що визначили подальшийрозвиток мистецтва ХХ ст., збагативши живописнуекспресію палітри ритміко-динамічноювиразністю та культурою спонтанності,художники працювали у двох сформованихними напрямках: геометричної абстракціїта абстракції, що мала широкі межі пластичноговиразу у гармонії з кольором. Це були митціВ. Меллер, М. Бутович, В. Пальмов, Н. Генке-Меллер, С. Делоне, В. Єрмилов, О. Богомазов,Б. Косарев, М. Андрієнко-Нечитайло,В. Бурлюк, В. Баранов-Россіне, А. Петрицький,К. Редько та ін. Естетична стратегія модернізму— стратегія переорієнтації від правди фактудо правди широкого, синтетичного знанняпро світ. А це знання неможливе без осягненняхудожніх процесів, що відбувались та відбуваютьсянині.Український культурний Ренесанс тривавдо межі 20–30-х рр. і завершився трагедієюнації та її еліти, що опинилися під тискомтоталітаризму. Це призвело до нерівномірногорозвитку абстрактного живопису на територіїУкраїни, оскільки, у зв’язку з політичною ідеологією,він був заборонений, з приводу чогобагато художників відмовилися від подальшоїпрактики напрямку. Разом з тим він з європейськогоконтиненту перейшов на північноамериканський,де набув найвищого розвиткуу 1948 р. В Україні, як і Росії, абстрактнийживопис як жанр занепадає. У 1960–70-х рр.відбувається повернення абстрактного живописуяк методу пластично-просторових рішеньу прикладному, декоративному, індустріальномумистецтві, дизайні, архітектурі, станковійграфіці. Разом з тим з початку 1960-х, колиу Москві відкривається перша виставка американськиххудожників, серед яких широкопредставлені й абстракціоністи, починаєтьсяпевне відродження абстрактного живопису.Для молодих радянських митців, вихованихв традиціях академічної системи та «єдиноправильного» матеріалістичного бачення світу,відкриття абстракції означало можливістьвідтворення особистого суб’єктивного переживання,можливість асоціюватись з іншимсвітосприйняттям. Необхідність освоєнняформального лексикону була пов’язанане лише із зануренням у спонтанну творчість,96