Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВОпевна, сказати б, культурна поліцетричність, —невеликі міста чудово почуваються в ролі «артцентрів»,як, наприклад, несамовито гарнийЦфат чи маленький Ейн-Ход, в котрому розташовано,окрім численних галерей та витонченогомузею механічної музики, також МузейДадаїзму, точніше, музей одного з співзасновниківнапрямку Марселя Янко.Єрусалим — місто передусім релігійне,а потім, відповідно, туристичне, і воно заслуговувалона ці визначення протягом щонайменшедвох тисячоліть. Тому немає нічого дивногов тому, що тут переважають насамперед історичнімузеї, присвячені тим чи іншим епохам Містаміст. В Єрусалимі присутня несамовита кількістьмаленьких галерей та арт-салонів, представленовигадливе декоративно-ужиткове мистецтво всієїкраїни, а ось галерей суто актуального мистецтвамені знайти не вдалося. Натомість сад навколоМузею Ізраїлю (http://www.imj.org.il/) заповненийтворами сучасних скульпторів, а в самому музеївідбуваються тимчасові експозиції, серед іншого,присвячені творам сучасних митців. Тут цілковитопослідовно поєднуються виставки «FamilyTraces» «Many Faces: Masks from Many Timesand Many Places» та експозиції контемпораріартна зразок творів фотографа та акціоністаВалі Експорт (VALIE EXPORT, http://www.imj.org.il/exhibitions/2009/ValieExport/about.html) чичудового проекту актуального мистецтва, представленоготель-авівським центром сучасногомистецтва «Mani House» (сторінка виставки —http://www.artisrael.org/event/2009–06/secondshow-contemporary-art-from-the-israel-museumjerusalem-at-mani-house-tel-aviv).Ізраїльські художники вживають вислів,котрий уточнює особливості арт-мапи країни:«Якщо виставка не відбулася в Тель-Авіві— вона не відбулася взагалі». Столиця країнисистематизує своє мистецтво згідно світовимуявленням про тематичну ієрархію: академічнімузеї, салони файн-арту, антикварні магазинчики,великі, на зразок згаданого «Mani-house»та маленькі центри контемпорарі арт посідають2009, випуск шостийкожен власне місце в продуманій системі артсередовища.Ця ієрархічність, проте, позбавленазвичної, як на пострадянські країни, бундючності:Національний музей в Тель-Авіві (http://www.tamuseum.com/), де зберігається одназ кращих в світі колекцій мистецтва авангарду,включно з значною кількістю творів О. Архипенко,систематизована згідно іменам колекціонерів,що в різні часи представили свої зібранняНМТА, — систематично проводить виставкиактуального мистецтва. На жаль, в музеї забороненофотографувати, тому мені складно розкрититут особливості побудови експозиції.На жаль, зали Хелен Рубінштейн, присвяченісуто контемпорарі арт, в липні і серпні, найспекотнішихмісяцях в країні, були зачинені;натомість на першому поверсі працювала представленанью-йоркською фундацією виставкафотопортретів Енді Уорхолла «CelebrityPortraits the Endy Warchol factory».Невелика вулиця Гордон, одна з центральнихвулиць Тель-Авіву, перпендикулярна«Арбату» Дизенгоф, справедливо користуєтьсярепутацією «артистичної», позаяк фактичнов кождному її будинку розташованохудожню галерею. Кількість галерей/файн-артсалонів, з характерною схильністю до станковогоживопису, де, проте, згідно ізраїльськимарт-особливостям, переважають сюрреалістичніта експресіоністські мотиви, на зразокчудової серпневої експозиції в «Stern gallery»(http://www.sternart.com/exhibition.asp?ID=27)пропорційна кількості галерей актуальногомистецтва, яскравим прикладом котрих можнавважати «The Engel Gallery» (http://www.engelart.co.il/).Інсталяції липневої виставки МіхалаЯніва, Foma