Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

«Не вірю»Марина КондратьєваСучасний глядач не розпещений історичнимистрічками. Режисери намагаються зніматифільми «про уродов та людей», беручи за основусучасне життя. Це модно, це є наслідуваннямстатей кінокритиків, що постійно лають кіновиробниківза те, що вони не звертають увагуна сучасну проблематику. З іншого боку, якщоми звернемо увагу на пострадянський кінематограф,то стосовно сторічної тематики відразувпадає в око нав’язування глядачеві «національноїідеї», яка полягає в печалі за великимминулим, за Імперією. Особливо це помітноу російських стрічках («Втомлені сонцем-2»М. Міхалкова). Або, на потребу іноземномуглядачеві, продовжують культивувати образ«дикого, але доброго хлопця в шапці-ушанці»(Лозниця). І фільм Міхалкова, і стрічка Лозницібули цьогорічними учасниками Канського кінофестивалю.А відкривався цей найпрестижнішийєвропейський кінофорум стрічкою РідліСкота «Робін Гуд».Рідлі Скот, відомий в світі режисер грандіознихблокбастерів, був і цього разу вірним своїйстилістиці: ті ж актори, та ж жага до сучасногостилю передачі батальних сцен із минулого,як завжди — чудова операторська роботаі гумор, що часто рятує невдалу режисуру. Зрозуміло,що ця екранізація безсмертної історіїпро англійського лучника Робіна Лонгстрейда— далеко не останній фільм на цю тематику.Річард Левине Серце та його війська, історіяАнглії — це клондайк для будь-якого режисерата його знімальної групи. Це вічна тема для кіно,і я впевнена, що ще багато поколінь режисерівбудуть знімати кіно про славного Робіна Гудаз точки зору свого покоління, своєї естетики.Хтось, беручи саме цей пласт історії, буде робитиакцент насамперед на політиці: тогочаснихвідносинах між Францією та Англією, ганьбоюдля англійців і перемогою французів. Хтосьбуде плакати за епохою Річарда і сумувати, щотак ганебно «відпочила природа» на його братовіта спадкоємцю — королі Іоанні. Хтось взагаліприбере будь-які історичні факти з сюжету,створюючи ще один міф про великого і прекрасного«доброго і чесного» розбійника РобінаГуда. Рідлі Скот взяв всього потрошку: трошкиісторичних фактів (які наважився навіть зарадисюжету змінити), трошки міфів, трошки романтикита гумору, і приправив це все сучаснимиможливостями кінематографа.Отже, розпочнемо із сюжету. Старий РічардЛевине Серце із похмілля нападає на французькийзамок і отримує стрілу у горло. Благороднийлицар Роберт Локслі везе в Англіюкорону короля, але потрапляє у пастку і вмираєна руках дезертира — Робіна Лонгстрейда (якогоз часом світ знатиме як Робіна Гуда). Робін319