Вісник, 1905, ч.30

національне питание готово стати такою самою гальмою всякої роботиекономічної, культурної і політичної, як в австрійській провінціяльлійсамоуправі, і таким самим жерелом безконечних падужить і за ­взятих антагонізмів. (Н пр. сформованне осібної самоуправи дляПольщі в теперішніх адмінїстраційних границях віддало-б під повнувласть Поляків Українців Холміцини й Сїдлеччпни, Литовців ґуб.Сувалської, і т. и ). Розмежованне національних територій являеться першою умовою успіш ної конституційної дїяльности.Зі становища клясового нпр. перспектива, πιο той проектованийсобор чи констітуанта буде складати ся з відпоручників земств,грозить необчислимими комплїкаціями й хибами. Земства цо свойому.нинішньому устрою, се репрезентація передовсім дворянська, депопри дипльомовану шляхту мають голос іще тільки більші властителіне-шляхтичі, а не мають тепер ніякого значіння, анї селяни,анї иньші робучі кляси, анї інтелїґенція невластительська і недворянська.Сама по собі отже така репрезентація була-б дужеодносторопна, вповні схиблена, а спеціяльно з нашого становищавийшло-б таке, що Українці' в тій репрезентації могли-б зовсім, чимайже зовсім не мати голосу, бо більші властителі і дворяни налівім боцї Дніпра і на Чорноморю сильно 8росийщені, так що їхтільки довгою й усильною агітацією (і не ідеєю етноґрафічної народности,як се вже сказано) можна буде привести до зрозумінняукраїнських національних інтересів, а на правім боці Д ніпра·— сев значній мірі Поляки, яких становище до українського національногопитання може бути дуже неприхильне...В се се перспективи й можливости, супроти яких Українцініяк не можуть зістати ся пасивними, байдужими глядачами. І задачі,які висуває перед українську інтелїґенцію нинішня доба, неможуть бути полагоджені самими резолюціями чи петиціями до правительства.Вони потребують інтепзивної й добре обдуманої роботи— роботи коло своєї суспільпости і роботи спільної з иньшиминаціональними й суспільно-політичними ґрунами Р о сії коловироблення найбільше раціонального пляну устрою й відносин б у ­дучої Р осії.Т епер, поки ся справа ведеть ся правдивими репрезентантамиідей поступу й справедливости, повторяю, можливе порозуміннєз ними па ґрунті сих ідей. Національне питаднє не можебути зіґнороване, се річ ясна; щоб воно не влазило на дорогу•справам культурним, економічним і політичним, не перебивало їм