кладати ся „на пізнїйш е“), фактичними панами ситуації можуть дужескоро стати буржуазійні кляси найбільше сконсолідованих, найбільшескристалізованих національно і приготовлених до політичноїдїяльности народностий — великоросийської, польської, вірменськоїй ин., і ті народности, котрі зістаиуть ся на боці* в нинішнім переходовім,творчім моменті', стрінуть потім трудности значно збільшені.Ся обставина накликає до незвичайної чуйности, до уваги йенерґічної дїяльности всі народности Р осії. Галицькі Русини, зіставишся пасивними сьвідками такого творчого часу в Австріїі взявши ся до участи в політичнім житю аж геть пізнїйше, засудилисебе на ролю паріїв між народами А встрії на довгі часи.Т реба уважати, аби щось подібне не трапило ся тепер із намив Р о с ії!...Я не буду входити сим разом близше в ріжні можливости,які можуть уложити ся при переведенню конституційних форму Р о с ії; заповіджена редакцією „О свобож денія“ публікація нарисівконституції може дати для того лїпшу нагоду. Вкажу тількина деякі симптоми таких можливостий. Так із ріжних сторін пропаґується плян репрезентації самої лише великоруської суспільностичи иародности, з поминеннєм „инородцевъ“. В чистій формітака конституція має не дуже великі вигляди на здійсненне, алегадки про таку орґанїзацію репрезентації, яка би з гори давала рішучуперевагу великоруській народности, виступають досить виразноі в останніх маніфестах і рескриптах правительства. Не можутьтішити нас і пляни, симпатично прийняті частиною росийських радикалів,вилучення в осібні сойми Польщі, Ф інляндії й Кавказа з по-,лишением усіх иньших народпостий під спільним парлямептом, беззабезпечення національної автономії; такий устрій дав би перевагукільком народностям, віддаючи иньші згори нід їх геґемонїю, поділивби народности Р о сії на привілейовані й непривілейовані, яксе стало ся в Австрії, й розбивши державу на кілька провінціяльнихтериторій з мішаною людністю, засудив би національніменшости на поневоленнє, з якого їм потім було-б тяжко вибитися. В загалї велика небезпечність лежить у перспективі, щонинішні ґубернїяльні території можуть стати підставою чи провінціяльнихкомплексів, чи навіть розширеної місцевої самоуправи:маса Губерній складають ся 8 кусників ріжних національних територій,і без розмежовання національних територій — коли підставоюавтономної й парляментарної організації будуть національні округи —
національне питание готово стати такою самою гальмою всякої роботиекономічної, культурної і політичної, як в австрійській провінціяльлійсамоуправі, і таким самим жерелом безконечних падужить і за взятих антагонізмів. (Н пр. сформованне осібної самоуправи дляПольщі в теперішніх адмінїстраційних границях віддало-б під повнувласть Поляків Українців Холміцини й Сїдлеччпни, Литовців ґуб.Сувалської, і т. и ). Розмежованне національних територій являеться першою умовою успіш ної конституційної дїяльности.Зі становища клясового нпр. перспектива, πιο той проектованийсобор чи констітуанта буде складати ся з відпоручників земств,грозить необчислимими комплїкаціями й хибами. Земства цо свойому.нинішньому устрою, се репрезентація передовсім дворянська, депопри дипльомовану шляхту мають голос іще тільки більші властителіне-шляхтичі, а не мають тепер ніякого значіння, анї селяни,анї иньші робучі кляси, анї інтелїґенція невластительська і недворянська.Сама по собі отже така репрезентація була-б дужеодносторопна, вповні схиблена, а спеціяльно з нашого становищавийшло-б таке, що Українці' в тій репрезентації могли-б зовсім, чимайже зовсім не мати голосу, бо більші властителі і дворяни налівім боцї Дніпра і на Чорноморю сильно 8росийщені, так що їхтільки довгою й усильною агітацією (і не ідеєю етноґрафічної народности,як се вже сказано) можна буде привести до зрозумінняукраїнських національних інтересів, а на правім боці Д ніпра·— сев значній мірі Поляки, яких становище до українського національногопитання може бути дуже неприхильне...В се се перспективи й можливости, супроти яких Українцініяк не можуть зістати ся пасивними, байдужими глядачами. І задачі,які висуває перед українську інтелїґенцію нинішня доба, неможуть бути полагоджені самими резолюціями чи петиціями до правительства.Вони потребують інтепзивної й добре обдуманої роботи— роботи коло своєї суспільпости і роботи спільної з иньшиминаціональними й суспільно-політичними ґрунами Р о сії коловироблення найбільше раціонального пляну устрою й відносин б у дучої Р осії.Т епер, поки ся справа ведеть ся правдивими репрезентантамиідей поступу й справедливости, повторяю, можливе порозуміннєз ними па ґрунті сих ідей. Національне питаднє не можебути зіґнороване, се річ ясна; щоб воно не влазило на дорогу•справам культурним, економічним і політичним, не перебивало їм
- Page 3 and 4:
І. Напис в руїнї.„Я
- Page 5:
Боже, ти мусиш обіт
- Page 8 and 9:
А мощі десь починаю
- Page 10 and 11:
— Н а Боже дїло ніч
- Page 12 and 13:
Ластівка.]3 чарах рі
- Page 14 and 15:
людий моя укохана п
- Page 16 and 17:
- Дуже ніяково^ було
- Page 18 and 19:
— А на концерт поїх
- Page 20 and 21:
— А хиба вам ее нод
- Page 22 and 23:
— Ви кпите чи дорог
- Page 24 and 25:
— Занятно, пра, зан
- Page 26 and 27:
Офіцири розмовляли
- Page 28 and 29:
Але ось і Ч елябінс
- Page 30 and 31:
Копач не дослухува
- Page 32 and 33:
зо— Нї.— Біжи доїт
- Page 34 and 35:
— Добре, війте, що п
- Page 36 and 37:
Олесь обчислив гро
- Page 38:
Супротив такої аль
- Page 41 and 42:
Щ ось там Олесь ура
- Page 43 and 44:
Пташок слухав уваж
- Page 45 and 46:
Пташок почував себ
- Page 47 and 48:
її добра, бігме, як
- Page 49 and 50:
до себе навіть у ті
- Page 51 and 52:
180 ідеальних частий
- Page 53 and 54:
— Отже і так коштує
- Page 55 and 56: інспекторам та вся
- Page 57 and 58: мала-б собі про неї
- Page 59 and 60: Леонїд Андреев.Чер
- Page 61 and 62: 06 голови на плечах,
- Page 63 and 64: у кожного з нас наг
- Page 65 and 66: Губи його сіпались
- Page 68 and 69: з рухами подібними
- Page 70 and 71: мені страшпо. Ви пр
- Page 72 and 73: а я чомусь відштовх
- Page 74 and 75: багацько криків і с
- Page 76 and 77: Я вже майже цілком
- Page 78 and 79: початку сього дивн
- Page 80 and 81: — А се ви розумієте
- Page 82 and 83: — Х то сказав, що не
- Page 84 and 85: ідо я скрикну й зом
- Page 86 and 87: привикати до всїх т
- Page 88 and 89: — Н у, й нехай собі
- Page 90 and 91: Герман Банґ.Дадам д
- Page 92 and 93: — Так, се видно, — с
- Page 94 and 95: Вийшовши вчора ран
- Page 96 and 97: Ян С. Махар.О Р I А Н
- Page 98 and 99: Постіл у Росії.А го
- Page 100 and 101: решили перед нашим
- Page 102 and 103: а з тих культурних
- Page 104 and 105: Подібне до того, що
- Page 108 and 109: дороги своїми наці
- Page 110 and 111: нести нас ті рухи, я
- Page 112 and 113: П еред українською
- Page 114 and 115: з москвофільством
- Page 116 and 117: Н е заімпонуємо ми
- Page 118 and 119: На переломі.И.ІІісл
- Page 120 and 121: Як бачимо, такий і п
- Page 122 and 123: у Р о сії припадає в
- Page 124 and 125: Щ о перевага експор
- Page 126 and 127: Законом 1-го червня
- Page 128 and 129: зороки, коли не лиш
- Page 130 and 131: було новиною) по вс
- Page 132 and 133: усунути всякі супе
- Page 134 and 135: способу жити „прил
- Page 136 and 137: тисяч молодих, здор
- Page 138 and 139: шуть віршів, але в Х
- Page 140 and 141: пише вій, бодай йом
- Page 142 and 143: Ярема елегію на діл
- Page 144 and 145: чинЄ, о которой я уж
- Page 146 and 147: враждебнаго от.нош
- Page 148 and 149: в ої(?) людини“, — п
- Page 150 and 151: „Трохим Зїнківськ
- Page 152 and 153: нально-демократичн
- Page 154 and 155: Н е займаючи 1 отурн
- Page 156 and 157:
ченим ідеалом, але
- Page 158 and 159:
салі напис „ W y jście
- Page 160 and 161:
дім ісії одного з а
- Page 162 and 163:
й розвою, а занепад
- Page 164 and 165:
писані земляками з
- Page 166 and 167:
II. Потреби українсь
- Page 168 and 169:
з дїл істю , то й шко
- Page 170 and 171:
Згадайте кінець 80-и
- Page 172 and 173:
знає, побачив, які т
- Page 174 and 175:
Кілька слів Фактич
- Page 176 and 177:
Найтяжшим замітом,
- Page 178 and 179:
Ниіії розпочалась
- Page 180 and 181:
згаданих проф. Ш ух
- Page 182 and 183:
театр, а потім обер
- Page 184 and 185:
зрештою не перша в
- Page 186 and 187:
як проти ненормаль
- Page 188 and 189:
сокістю пояснень в
- Page 190 and 191:
пауки та нова інсти
- Page 192 and 193:
мів L V II— L X II Запис
- Page 194 and 195:
етуппим способом, щ
- Page 196 and 197:
^Влаготворительнаг
- Page 198:
Що правда, навіть н