Вісник, 1905, ч.30

чумаків“ тільки й лишилось зараз, що славні згадки про них, таподекуди — піснї їх. Не мають рації для дальшого істнованняпри сучаснім розвитку швидкого і реґулярного парового транспортуі ярмарки; тим то не зважаючи на загальне прискореннютемпа промислового життя в Р осії в останні часи ярмаркові оборотиабо стоять на однім рівні, або падають, як підупали і славніколись на цїлу Україну київські контракти, які зараз зовсім тратяться в загальній торговлї міста. Скрізь льокальна торговляросте і збільшуєть ся коштом ярмаркової, а сама місцева торговлятратить де-дал ї свій замкнутий характер і зливаеть ся в загальнийринок, що підлягає загальним умовам не лише російського, а і всесьвітньогопромислового життя. Найкращим показчиком такої злукиперше окремих ринків в одну цілість являєть ся встановленпє навсім просторі ринку однакових товарових цїн, які доси були ріжпими,підлягаючи ріжноманїтним місцевим умовам як продукції такі збуту їх на більш чи меньш обмеженім ринку. Для Р о сії се найкращедаєть ся дослідити по цїнах на збіжє. В 1740 рр. маємо:в Алатирі, Пронску і Лївнах чвертка жита коштувала ЗО коп.,у Пскові-ж 2 карб. 24 к о п .; середня-ж цїна для південного сходубула 50 коп., а для північного заходу 1 карб. 50 коп. за чвертку.Себ-то, при середній ріжпицї в три рази, в окремих випадках ціниріжнили ся в 1 1І2 раз. З економічним розвитком Р о сії сї ріжницїзгладжують ся все більше і більше і для 1881— 1887 рр. цїни неріжнять ся більш як о 1 1/2 рава і навіть ріжниця між найвищою(П етербург 1 кар. 22 коп. за пуд) і найнизшою (Уфа — 50 к.)не сягає до 2 1іІ2. І тепер російський збіжевий ринок дуже швидкопристосовуєть ся до всесьвітнього.Вже з середини X V III ст. імпорт Р осії зростає далеко швидчеїї експорту — ясний доказ того, що враз із економічним початковимзростом країни зростають і потреби населення. Та турботливийуряд цловими тарифами захищає інтереси російських... фабрикантів,чим змушує Росіян відмовити ся від ужиткування чужоземнихтоварів і задовольнити ся „отєчествєпнимі“, і тим дає перевагусвойому експортови. Де далї як експорт так і імпорт невпиннозростають і зріст сей виказуєть ся по нятилїттях (починаючивід 1 7 5 4 - 1758 і кінчаючи на 1 7 9 9 - 1804 рр.) такими цифрами(середні* цифри щорічного обігу в мілїонах карбованців):Експорт 8 - 1 1 — 1 2 - 1 6 - 1 9 - 2 1 - 2 6 - 3 6 - 5 7 - 6 8Імпорт 7 — 8 — 1 0 — 12— 13 - 1 7 - 1 9 - 3 0 - 3 9 - 5 0