Вісник, 1905, ч.30

денні натури від театру, як пересадне думанє про його значіне, —як фальшиве, а часто облудне ставлене його поруч сьвятинь і за ­ведень висшого духового ряду. Проте театр був і буде потребоюлюдства, а добре зрозумілий був, є і не перестане бути однйм?із його найшляхотнїйших уподобань“. 1) G, що правда, в історії людствачаси, коли театр був чимось більше. Се було у старинаійГ реції, в Кальдероновій Еснапїї, -в А нґлїї 8а Ш експіра та у Ф ранціїза М олїєра. Бувають і виемкові положена, коли театр, як кождийспосіб ратунку, набирає виїмкового значіня.Ось що каже польський критик: „Tam gdzie o k o liczn o ści,w rogie d ziałan ie lub n iep rzyjazn e w p ły w y ogran iczają życie n a ­rod ow e coraz ciaśn iejszem k ołem , tam gd zie jed y n ą p od staw ą,teraźn iejszego b ytu , a p rzęd zą p rzyszłości p o zo sta ł język , a i tenp rześladow an y je s t w życiu p u b liczn em , tam n a ro d o w a w a rto śćteatru w zrasta, bo b ezsp rzeczn ie n ic bardziej n ie o ch ran ia m o w y 'ojczystej ód żyw eg o sło w a , a nic bardziej ojczyzn y od m o w y ojczystej“. В такім положеню був і по части й доси єсть укр. театру Р осії, і се один із секретів його поводженя, се головпий ключдо оцінки його значіня.Вернім до нашого театру. Він, як сказано, зложена штука,на яку складають ся автори (репертуар), актори (нерсональ) й нублика.Що до нублики, то відношу ся до неї з деяким довірєм. Н ерефлектую на наші „висші сфери“, цілковито резиґную з руськихпатентованих меценасів штуки, — одні ходять фамілїйпо на вільнімісця, иньші не приходять цілком, бо їм не подобаєть ся саля.директор або білетер, — але вірю в ту безіменну, поодиноко незнануюрбу, що так щільно заповнювала залю „G w iazd-и “.Щ о до персоналю, то звісна річ> у штуці добра воля неможе стати за діло. Проте мимо всеї пошани для нашої дружиниіо д ї таїти, що вона переважно не йде тою дорогою, що веде на»,висоту дійсної штуки. Бо-ж то й природне. Поза щирий за,паЛ;,замилуванє, охоту тай вроджену може акторську здібність ті людине впосять зі собою нічого на сцену. А нинішній актор муситьмати одну мову, а се інтелїґенція — розумієть ся; специфічнаінтелїґенція на тлі--тої таємної ’вдачі, якою актор уміє олицетворитй-дану індівідуальніеть... Не вважаю драматичних шкіл скін-^*) Koźmian. Przeczy teatralne.