Вісник, 1905, ч.30

більш прінціпіяльпе значіння ніж практичне, то годї се сказатипро дальші закони з рр. 1 8 8 5 — 86. Сі закони тим і відріжняються, що тут майже нема зовсім високих слів, а вони складають сявиключно з дрібниць, та дрібниць, які служили для найбільшоговизиску робітників (ш трафи, крамниці) і страшного моральногопригноблення. І коли фабриканти могли сливе цілком байдужно згодитися на перший „словесний“ закон, який не дуже то зачіпавїх законні доходи, то зовсім не те мусїли заспівати з приводуостанніх законів, які дуже боляче чіпали їх, бо зазирали глибоков їх кишеню. Крім того, що ми в праві чекати від фабрикантіву 85 — 86 рр. сильного опору урядови при виробленні сих закопів,тут падає й той мотив, який, здавалось, дуже добре вияснив нампричину закону 82 р. — страху уряду перед терористами і за ­гального піднесеного настрою в цілім російсьскім суспільстві. Вжев 83 році цар благополучно миропомазав ся, а в 86 році йоговажка пята вже здушила всякі пориви до активної боротьби заволю в інтелігентних верствах російського суспільства. Так. Сьоговияснення причин важнїйших і кориснїйших для робітників закопів86 — 86 рр. тут стає для нас за мало.Тому ми звернемо ся знову до тих червоних провідних струмочків,які доведуть нас до тих фабрик, де було їх джерело, і побачимо,що в фундамент нових робітничих законів так само заложеновугольне каміпня з робітничих трупів. Більше того. Ми д о -відаемо ся, що сї закони були не чим иньшим, як трохи зменшенимиі обкроепими вимогами Оріхово-зуївських страйкарів (вели^чезні фабрики М орозова) з 1885 року, предложепими Владимірськомуґубернаторови, який особисто приїхав утихомирювати їх.33 арештованих страйкарів робітників відставлено у московськутюрму, де їх продержали аж до суду (присяглих) у 86 р., якийузнав їх невинними, коли були докладно з’ясовані ті житєві умови,що змусили робітників до страйку (а між присяглими не бракувалоф абрикантів!). Та уряд по судї „адміністративним порядком“все-ж таки вислав робітників : Мойсеенка па 5 л іт у Ш енкурск, В олковау Вологодську ґуберпїю , а Ш киріпа і Гулїна в Сольвичегодск.Ся дальша адмінїстраційна опіка уряду дасть ся зрозуміти, коли д і-знаемо ся, що Волков і Мойсеенко були соціялїстами, і що їхвплив на організоване переведене страйку був дуж е великий.Тут не можна оминути і того впливу на уряд, який зробивфакт не лише присутности робітників СОЦІАЛІСТІВ (бо се вже не