Вісник, 1905, ч.30

науковими інтересами, широко о-сьвічений і працьовитий від умівпритягати до себе - симпатію людийнавіть протилежнії поглядів.Надто любили його учнї. Середсеминаристів популярність він мавнадзвичайну. Н е диво, що присердечних товариських відносинахвін умів викликати в них глибокезацїкавленнє і до того, що булоголовним змістом його житя, до у-країнства. Українство для Ротаране було питанием лише язика абокультури і просьвіти; в його очахвоно мусїло обхоплювати собою всісторони СОЦІЯЛЬНО-ІІОЛЇТИЧНОГО ікультурно-економічного, житя українськогонароду. Воно скристалізувалося у нього і прийняло ясновизначені форми, коли на Чорноморцібула заложена Вільна Громада(Р . У. П .). Він покладав великінадїї на діяльність тої партії,тїшив ся незначними навіть їїуспіхами спеціяльно на Чорноморці.Вступивши членом до вільноїгромади він і сам багато працювавпоміж шкільною молодю, середякої мав величезний вплив і популярність...Завше виступав якУкраїнець. Н а загальних зібранняхгромадських, учительських, уріжних просьвітних інстітуціяхпорушував справи, що так або і-накше доторкались українськогопитання. Ш ироке розумінне останнього,річева, наукова арґументаціятого, що порушував або боронив,викликали повагу до йогоі щиру прихильність. Смерть Р о­тара — значка втрата для українства,головно з огляду на нечисленністьукраїнських активнихдіячів. Полишив також деякі науковіпраці. Одна з них „ЕпифанійСлавинецкій, литературныйдеятель X V II в.“ була друкованав „Кіевской С тар и н і“. Останнімичасами він пильно займав ся зби~раннем матеріялів до історичноїмоноґрафії про Антона Головатого,та не встиг виконати сеї праці.Нам пишуть із Катериподару,що під час похорону Ротара тамвідбула ся значна демонстрація.Крім ріжних верстов місцевого су ­спільства в похороцї взяли участьучні семинарії, жіночої гімназіїд. Робіцзон, а також і місцеві робітники.Серед вінків чимало булоз червоними лентами —■ від чорноморськоївільної громади Р . У.II,“, від „товаришів із Р. У. Ц. ззакордону“ і ин. Говорено надмогилою багато промов від п редставниківріжних ґруп, із якиминебіжчика звязували ті чи иньшііптереси. Відспівано українськийжалібний марш. Врешті* поліціязвеліла зняти з катафальку вінки8 червоними написами і арештувалатрьох чоловік. С, Петлюра.IV. З громадського житя,Товариство запомоги українськимписьменникам. Читачам„Літературно-наукового Вістника“нема чого розказувати про тяжкестановище українського письменникана росийській Вкраїні. Немасвоїх орґанів, нема анї духовогопоєднання з публикою, анї поєднанняпроміж себе, анї заробітку,який давав би змогу жити з літературиі для літератури. Поки вР осії панувала система Плєве ікомп., не було, звісно, чого й думатипро те, щоб українські письменникимогли придбати собі нето періодичний орґан, а хоч биякийсь притулок, якесь товариствощо могло-б їх підтри­їх тяжкому становищу.запомоги,мувати в