Вісник, 1905, ч.30

^Влаготворительнаго Общества ив -Данія .общепол^зныхъ и деш евцхъкнигъ“. Ж 28* . Л етерб, І 904. 48боків, 3 2 °. Ціна 5 коп. Інтелігентнийчоловік оцовідає, як вінзуртрів на селі зсдопдя Михаля зталантом до скульптури й малярстваі в дуже артистичною д у­шею. Зацікавлений оповідач закликаєйого до себе, показує йомукопію Сикстинської М адонни, атодї оповідає цро її творця. Оцовіданняпро. £афаеля вплетеночастками в оповідання про самогоМихаля,. який царештї таки досягаєзмоги вчити ся в петербурській»Академій худож еств“.Авторка мала метою властивопознайомити з Рафаеледа, а історіяв Михалем - г се та „беллетристика“,бее якої цензура не пустила-бдо друку книжки. Авторкацілком раціонально думала, що муситьпоказати той ґрунт, на якомуміг вирости й викохати ся великийартист-маляр. Та в тім річ,що в 4 8 стор. книжечки сторін іздвацять пішло на оповідання проМихаля та на малюнки. Н а останніх 2 4 стор. малого формату буйногодруку описано Італію , оновідженопро першу проповідь христіянствав Римі та про те, яквоно ширилось у Европі, про те,як поділили ся церкви, про пап,їх владу й надужиття, про аскети8Мперших віків христіянства,про гонения на єретиків, про б о ­ротьбу папи з француським коро;л ем ,, про епоху відродження й гуманістів,про Данта, Петрарку,Боккачія та їх твори, про те, якдовідались, що земля кругла таходить довкола сонця, про те, щознайдено Америку, про те, як епохавідродження відбила ся на малярстві,потім ровкавано житеписРафаеля і зиясняєть ся, чим добрадля людий артистична творчість.Зрозуміло, що таку сцлу;матеріалунема змоги на тому маленькомумісті, яке дала йому авторка,обговорити так, що усе було і .докладноі зрозуміло. Найліпше переказаноРафаелїв житєпис; а щодо иншого, то дуже часто се тількисухий реєстр історичних подій.Хто вчивсь історії, тому сей реєстрзрозумілий, але що зрозумієз його читач із народу ? Чи нездасть ся все се йому збираницеюнакопичених фраз про невідомій незрозумілі речі ? Щ об зробитивсе се зрозумілим, треба булоабо все оповідати ширше, або обмежитися на вужчий простір часуі на менше чибло фактів, обібравшитільки такі, яких конче требазадля самої теми про Рафаеля.А про те навіть і така книжкаможе дещо дати письменнїшому читачевиз народу, бодай зацікавитьйого Раф аелем ; самий же замір— познайомити нарід із ґенїєммалярства — такий симпатичний,що мусимо рекомендувати книжкуд-ки Русової, надто, що иншої нату-ж тему ми не маємо.Видано книжку дуже добре, згарними здебільшого малюнками,а се річ неминуча в оповіданніпро маляра. Б. Г.III. Некрольоґ,Д. 2 (1 5 ) марця умер у Катеринодарі „преподаватель“ кубанськоїучительської семинарії ІванР о т а р у трицять третім роціжитя. Як учитель він тїшив сящирою симпатією і глибокою прихильністюта повагою. Надввичайноінтелігентний, з глибокими