Вісник, 1905, ч.30

ського“, який ми друкуємо як причинок до характеристики ун і­верситетських відносин у Р осії. Н е маючи під руками статї д.Флор., на яку реагують автори „Отвертого листа“, ми пе можемосказати, на скілько оправдане їх о бур ен е; та все таки факттого обуреня на стілько характерний, що справді годї уявити собі,як може вести ся наука в університеті при такім настрою молодїжисупроти професора. І нема ніякого сумніву, що власне причинизовсім далекі від науки, спекуляція на ласку сильних і залишенеодинокого шляху відповідного для вченого, шляху високого ід еал і­зму і беззавітпої служби правді, затроїли ті відносини. І честь молодїжи,яка зберегла в собі на стілько живого морального почутя,що так горячо протестує проти відступлепя свого професора відтої служби. Додамо, що отсей протест вийшов від молодїжи беріжницї національпости, отже сим разом даремно було-б говоритипро якусь „українофільську інтриґу“. — Р ед.„У ч. 46 „Кіевлянина“ Ви надрукували статю, в якій силкуетеся оббрехати й осьміяти студентську молодїж і стаете провокаторомнавіть власних товаришів. Починати з Вами полемізуватиздаєть ся нам безглуздям, але Ви своєю статею вдаєте ся до громади,яка може хоч частиною поняти Вам віри, через те мивважаємо, що треба відповісти Вам на ті ін сінуації, яких так багатов Вашому листі,У наш час по всій Р о сії гаслом усього громадянства стало :„Так далі жити не можна“. Пронявши ся цим загальним настроєм,студенти всіх вищих учебних інституцій оповістили: „при сьогочаснихумовах державного й університетського житя — ми вчитися не можемо“.І ніколи ще не було такої одностайносте такої сьвідомостнсеред студентства. А Ви хочете осьміяти се одностайне пориваннє,називаєте його безглуздим та шкідливим!То Ви вимагаєте залишити страйк во імя інтересів науки ?Щ о се ? Нерозум, чи сьвідома брехня й лицемірство ?У той час* як кращих професорів повигонювано з університетів,як найщиріша і найсьмілїша частина молодїжи мучить ся потюрмах та по тундрах далекого Сібіру, як поліція за малим неживе в університеті, Ви зважуєтесь говорити, що перешкаджаютьрозвивати ся н а у ц і! Чи Ви думаєте, що самого тільки спокою треба,щоб процьвітали науки та розвивалась просьвіта ?