Вісник, 1905, ч.30

Дївка вернувши від війта пішла порати ся до стайні, а Копач затой час узяв мітлу в руки і став замітати. Йому якось нїраз небуло страшно, що ступає по мілїярдах тих дрібних ворогів, із котрихкождий є в силі убити чоловіка.Потім узяв ся стелити ліжка. Під подушкою їмостї знайшовключі і сховав їх у кишеню.Стало темніти. Копач засьвітив лямпу і пішов до третьої кімнати.Треба було спішити ся, бо з Самбора виїхав не оповівши сянрезидентови. І мама не знала, куди він дїв ся і клопоче ся запим, а тут знов годі так лишити, треба було забезпечити оставшумізерію, бо се Марійчине. І він згадавши її аж заплакав. Як вона,перенесе той удар ? Б ідна д ів ч и н а! Х отів найперше звістити просе нещастє Олеся. Знайшов папір і став писати лист. Описував усепід першим вражінєм. Се заспокоїло його, він почув страшеннувтому і голод. Тепер прийшло йому на гадку, що й він може статися жертвою тої страшної недуги... Вмирати ? Та він ще такий молодий.Н у, що-ж ? кождому прийдеть ся раз умерти. Лекше вмерти,як дивити ся на таке. Та б а ! А мама? Вона немічна, стара. Безнього вона хиба би пішла по жебрах. Йому стало страшно насаму згадку, що полишив би безпомічну, безприютну пеньку. Віймусить жити для неї, для мами. Таж поприсяг собі па могилі,батька, що мами пе лишить. Та смерть із такими умовами не числиться. От найприкрійший иримір на ІІоницьких.. їм треба буложити для дочки, а смерть не дала. Треба самому дбати про себе,ратувати ся. І Копач почув себе мов би потанав. Він кинув ся допершої кімнати. Тут була ще вода карболева в коновці. Копач метнувся за вмивальницею, роздяг ся до сорочки і став мити ся.Та не було чим обтерти лиця, тож обтер ся сорочкою. Потім виполоскаврот горілкою, і одягнув ся. Нагадав собі, що їсти хочеться. А тут зпов тямив, що з поживою найлекше заразити ся. Н агадавсобі яйця. Він знайшов ключ від шафи в сїн я х ; там були яйця,хліб, масло. Усе те лишив, а забрав кілька яєць. У кухні вже булаДївка, казав розпалити огонь і варити яйця. Дївка сказала йому,.Що не вміє. Взяв ся сам за ту роботу.— Чи був хто від війта?— Був наймит.— У стайнї порядок ?— А я !— Корови доєні ?