Вісник, 1905, ч.30

— ІІять діб... — промимрив я засипаючи, й заснув і спав,здалось мепї, довго, коли лікар знову почав говорити, помаленькуштовхаючи мене в боки й у ноги.— Але ж мені дуже треба. Голубе мій, будь ласка, тактреба. М ені все здаеть ся... Я не можу. Мені все здаеть ся, щотам іще зіетали ранені...— Які ранені? Адж е ви весь день возили їх . Дайте меніспокій. Се не чесно, я пять діб пе спав !— Голубе мій, не гнівайтесь — буркотав лікар пезручпонадіваючи мені шапку. — В сі сплять, пе можна добудити ся. Ядістав наровіз і сім возів, але нам треба людий. Я ж сам розумію...Голубе мій, благаю вас. Усі сплять, усі відмовляють ся. Ясам боюсь заснути. Н е ппигадуго собі, коли я спав. Здаеть ся,в мене починають ся галю цінації. Голубе мій, спустіть ніжки, ну,одну піжку, ну так, так...Доктор був блідий і хитав ся, і знати було, що коли вінтілько приляже — він засне на кілька діб під ряд. І в мепе підгиналися ноги, і я певний,- що я заснув, поки ми йшли, — такнагло й несподівано, не знать звідкіль, виріс перед нами ряд чорнихсілюетів — паровіз і ваґони. Біля них поволи й мовчки блукалиякісь люди, ледвп видимі в пітьмі. Н і на паровозі, нї в ваґопахне було жадного ліхтаря, тілько від закритого піддувала наколію лягало червонувате, неясне сьвітло.— Щ о се? — спитав я відступаючи.— А дж е ж ми їдемо. Ви забули? їдем о — буркотав лїкар.Ніч була зимпа й він тремтів від зимна, і я дивлючись нанього відчував у цілому тїлї таку саму гостру, лоскітливу дрож.— Чорт вас знає ! — закричав я голосно. — Н е могли вивзяти когось иньшого...— Тихо, на Бога, тихо! — Лікар, ухопив мене за руку.Хтось із темряви сказав:— Тепер вистріль із усіх гармат, то піхто не поворухпеться. Вони теж сплять. Можна підійти й усіх сонних повязати. Язараз пройшов проз вартового. Віп подивив ся на мене й нічогоне сказав, пе поворухнув ся. Теж певне спить. І як він тільконе впаде.Той, що говорив, позіхнув і одежа його заш елестіла: видимо,він потягав ся. Я ліг грудьми на край воза, щоб улізти в нього —і сон від разу обхопив мене. Хтось підняв мене з в ану й положив,