Вісник, 1905, ч.30

Руський театр не має ііо нинішній деиь ніякого реґуляшіну,пї статутів. ІЦо правда, директор анґажуючи в своїм часїакторів говорив до кождого з окрема: „Анґажую вас на тих самихумовах, що „В есїда“. Та контракт, який обовязує нинї дирек ц ію , є заперечеиєм того всього. Звісна річ, що вся др у­жила здана на ласку й неласку її. Губчака. Про якийсь фонд заиомоговий,емеритуру й бесіди нема, хоч обовязком було би -кжераз над тим подумати, а руські актори вже давно в покорі ».испівують:Ой нема, нема нї вітру ні хвиліІз Руської Бесїдоньки,Чи там раду радять про емеритуру,З чужої не чуть сторононьки.Ой заграй, заграй прудкий телеґрафеТа під тими вістоньками,Щ о шлють патріоти, повні до діла охоти,Та па сей бік за нам и!1)6 в тій травестії щось, що їй відбирає всяку тїнь· гумористики!Можна би думати, що в руськім театрі обовязує хоч якезвичаєве право або традиція, тай те розвіває ось яка подія. Прискінчено і мали початись »Вечерницї« Нїіциньского. Академічна молодїж зачаладальше демонструвати, а пішла також за нею значна часть дуже поважної публики,яка дізналась про причину сеї демонстрації. Додамо, що п. Ніжанковскийслужив понад пятнайцять лїт при рускім театрі і тішив ся загальною симиатиєю.Коли демонстрация не уставала, піднеслась куртина, а секретар театрузаявив, що дирекция представлене зриває. Та на тім не конець. В середу о год.ній до осьмої рано явив ся п. Губчак у директора ґімназиї п. Харкевича з доносомна ґімназиястів, хоть останні участи в демонстрант не брали, мимо щоиоведенєм п. Губчака з їх двома товаришами могли бути подразнені. Як-дізнаємося зі Słowa polsk*oro, на вчерашнім представленю п. Губчак поетарав сяпроти рускої публики о сильнїйшу асистенцшо поліцаї. Чи таке поведене п. Губчакав виду рускої публики може для него і для нашої дорогої інституциї єднатисимпатию, і чи пожаданий нетакт в хвилі, коли розходить ся о будову рускоготеатру? Питаня сї лишаємо отвертими, і над ними нехай добре застановить сятовариство »Руска Бесіда«. На основі сих наших інформаций єсьмо в повнімправі відперти нікчемні інсинуациї Słow-a polsk-oro, немов би ґімназияльна '‘молодїжходила за куліси руского театру, а як назвати інформаторів Sio w -а р., сенехай они собі самі доспівають«.Додамо, що інформатором Słowa Fol. був д. Губчак.х) Свойого часу видавали актори для себе літографований журнал »Маска«,і там я знайшов той вірш, що був колись друкований у »Русланї«.