Вісник, 1905, ч.30

На переломі.И.ІІісля зусильних ирохань Петра І де словом, де палкою, а такожі ріжішх полекш і охоронних тариф засновано було в Р осіїзо 100 нових фабрик і заводів. В 1730 роцї, далї в 1744 році сенатомбагато фабрикантів були визвані „подложными“, і в 44 р.були навіть „із фабрикантів виключені“. Проте в 1780 році ми застаємовже „непідставних“ 300 „важнїйших“ фабрик і уряд офіціальноперестав дивитись на ведене фабрик, як на певного родаслужбу, і касуючи т. зв. М ануфактур-колеґію Катерина II в відповіднімуказі говорить: „Установленіе М ануфактуръ-коллегш имЬлоначало свое въ такое еще время, когда къ распространенно полезных!»р ук оділій и фабрикъ недовольнымъ побуждеш емъ казалсясобственный каждаго въ томъ прибытокъ, но старанія правительствапростирались и на и зъ ян е всякихъ п р ед у б іж д ен ій “. Тепер,навпаки, „всймъ нодданнымъ нашимъ въ заведеніяхь становъ и рукодйлійстоль безпредйльпая дана отъ насъ свобода, что не ст е­сняются они уже ни частнымъ испрош етемъ на то дозволеній, нинадзирашемъ за д4ломъ рукъ ихъ, гдй собственная каждаго пользаесть лучшее и надежнейшее поощ реніе.“I так, з сього часу ми можемо сьміло датувати самостійнийзріст фабричного промислу, для якого вже досить було державногопідтримування, а без примусу він уже міг обійти ся.Ми бачимо, як поруч із професіональними робітниками, спеціяльноприписаними урядом до фабрик і заводів з’являеть ся і швидкоросте кляса робітників к р е п а к і в, яких добровільно переводять їхшляхтичі-пани від хліборобства па фабричну роботу, вважаючина „собственную пользу“ . З заведенням машинової продукції