шуть віршів, але в Х аркові особливо. Т і вірші гарні, як тількиможуть бути гарними провінціяльні вірші; в столицях їх читаютьне багато, але за те багато читають на-провінції, особливона У кр аїнї, а ще більше мабуть у Харкові. Т а обставинаробить Харків особливо інтересним містом і збудж ує охотухоч де в чому з ним познайомити ся “. І як раз, відповідно досвойого бажаня, Бєлїнский знайшов у „М олодику“ згадувану вжестатю Основяненка п. з. Старинний переказ про засноване Х аркова.„Стихотворів, каже він дальше, в „М олодику“ дуже багато.П ровінціяльні поети діяльні завдяки невеликим, вимогам своєї публикиі дивній її охотї читати поезії, яких у столицях, як сказано,читають мало, бо їх вартість тільки в тім, що вони — вірші,а не проза. Боже мій, скільки поетів на Україні, і як гарно,то.є як багато ішшуть вони віршів, що саме — вірші, а непроза! Дд. Бороздна, Дяченко, Кленов, Лукашевич, М айсуров,Мещерський, Н едолїн, Руель, Чужбинський, Щ ербина, ІЦоголїв :у с е т е українські поети...“ Щ е з більшим кепкованєм Белїнскогона ту тему зустрічаємо ся в його рецензії на „Молодик“із 1844 р. „Щ о тикаєть ся альманаха д. Бецкого (з 1844 p.),говорить він в „Отечественных Записках“ (1 8 4 4 р.) (тамже IX ,1 3 7 — 139), то він складаєть ся з трьох відділів. Перший наповненийу страшній скількости віршами. Більша частина віршів —твори українських поетів. Україна, як у сім відомо, край благослотвенний небом; хліб і вірші родять ся в ній навіть у середноурожайніроки в шістьдесятеро. Коли вам потрібно віршів для альманаха,пішлїть у Харков иросьбу-ціркуляр і видавайте хоч тисячуальмапахів на рік — матеріялу стане ще на пять тисяч. Якийтой матеріял — и ныне питане. Боже мій! скільки на Україні'поетів! ІЦо, коли-б там було хоч із половина стільки читачів, —ну, то був би один із найосьвіченшших країв Европи !... ІІальм,Дуров, С. Д. Щ ербина, Соловей Будимировпч,; В, , Ш . . . в, ФатаМорі'ана, Ш . Щ ., Щ оголїв... То тільки вибрані, а скілько званих,а, ще скілько має бути таких, яких ніхто ne кличе, але які готовівсюди з’явити ся ! Впрочім і вибрані відзначають ся більше щирістюі працьовитістю, як таланом. Приміром Соловей Будимировичздібний швидше приспати, як розбудити цілий сьвіт, або хочби й ту частинку сьвіта, яка захотіла би послухати його. Д. Щ оголїв переклав не злими віршами грецькі мельодії ; жаль тільки,що ті мельодії, подібно як усі' народні мельодії, в перекладі' ще
меньше інтересні, як в оріґіналї, і що новогрецькі ніспї, завдякипильности перекладачів особливо надоїли всім росийським читачам.Про иньших українських поетів можна й замовчати як у їхвласнім інтересі, так і в інтересі читачів. Але „М олодик“ заповненийвіршами н е тільки одних українських поетів:великоруські зі свого боку також не залишили нічого, щомогло зробити „М олодик“ правдиво українським альманахом.В нїм е вірші дд. Ф. Глинки, Бенедиктова, Кукольнїка, ґр.афинїРостопчіної, князя Ш аховского, Корсакова, Берпета, Г убер а;є вірші дд. М. Дмитріева, Степанова і иньших. З вичислених намиетихотворів великоросийських поетів тільки „Р азсч етъ “ д. Губераварт уваги. Д. Ф. Глинка оспівує в одпім зі своїх етихотворів якогось„С аддея съ ж ел ч н ою палкою“, і ми з того стихотвору довідуемося, що згаданий Тадїй бив сильно своєю зелїзною палкоюнедобрих людий. Щ о було-б, як би він забрав ся до кепських ритмачів...У другім своїм стихотворі д. Ф. Глинка кличе до чоловіка,:„Проспись, пробудись, человйкъ!“ ; але чоловік, вислухавшистихотвір, заснув іще сильнїйше... і т. д.Так зрецензував Бєлїнский „Молодика", вважаючи його альманахомріжного дрантя вже не тільки зі самої України, але з цілоїсоборної Р осії. Але киньмо Беиького з його „Молодиком“, а завернімся ще в 1842 р.В 1841 р. вийшла в П етербурзі невеличка книжочка Ш евченкап. з. „Гайдамаки“.1) „Було мені з ними (з „Гайдамаками“)лиха, писав Ш евченко до Тарновського 26 марта 1842 р .2)На силу випустив цензурний комітет. „Возмутительное“ тай г о д і!Ледви сяк да так впевнив їх (цензорів), що я не бунтівпик. Теперхватаю ся розіслати, щоб не схаменули с я / 3 сих помилок, кажеКониський,3) з якими надруковано „Гайдамаків“, справді внати, щоТ арас хватав ся швидче їх надрукувати, боячись, „щоб не схаменулис я “ і не заборонили їх цензори. Н а помилки Ш евченко нарікаєі в листі до Тарновського і в листі до Квітки.4) „Н адрукував,^ Г а й д а м а к и . Поэма Т. Шевченка, СанктпетерПурп,. 18И . Въ тіш. А.'Сычева.: Ст. 1Н], 8°.2) О снова, 1863, май.3) О. К ониський, Т арас Ш евчеи ко-Г р уші вський (Збірник фільольоґічноїсекциї Наук. Тов. ім. ІІІевч. Т. І, ст. 107).4) Р у сск а я С тарина, 1880, Ж, ст. 593.
- Page 3 and 4:
І. Напис в руїнї.„Я
- Page 5:
Боже, ти мусиш обіт
- Page 8 and 9:
А мощі десь починаю
- Page 10 and 11:
— Н а Боже дїло ніч
- Page 12 and 13:
Ластівка.]3 чарах рі
- Page 14 and 15:
людий моя укохана п
- Page 16 and 17:
- Дуже ніяково^ було
- Page 18 and 19:
— А на концерт поїх
- Page 20 and 21:
— А хиба вам ее нод
- Page 22 and 23:
— Ви кпите чи дорог
- Page 24 and 25:
— Занятно, пра, зан
- Page 26 and 27:
Офіцири розмовляли
- Page 28 and 29:
Але ось і Ч елябінс
- Page 30 and 31:
Копач не дослухува
- Page 32 and 33:
зо— Нї.— Біжи доїт
- Page 34 and 35:
— Добре, війте, що п
- Page 36 and 37:
Олесь обчислив гро
- Page 38:
Супротив такої аль
- Page 41 and 42:
Щ ось там Олесь ура
- Page 43 and 44:
Пташок слухав уваж
- Page 45 and 46:
Пташок почував себ
- Page 47 and 48:
її добра, бігме, як
- Page 49 and 50:
до себе навіть у ті
- Page 51 and 52:
180 ідеальних частий
- Page 53 and 54:
— Отже і так коштує
- Page 55 and 56:
інспекторам та вся
- Page 57 and 58:
мала-б собі про неї
- Page 59 and 60:
Леонїд Андреев.Чер
- Page 61 and 62:
06 голови на плечах,
- Page 63 and 64:
у кожного з нас наг
- Page 65 and 66:
Губи його сіпались
- Page 68 and 69:
з рухами подібними
- Page 70 and 71:
мені страшпо. Ви пр
- Page 72 and 73:
а я чомусь відштовх
- Page 74 and 75:
багацько криків і с
- Page 76 and 77:
Я вже майже цілком
- Page 78 and 79:
початку сього дивн
- Page 80 and 81:
— А се ви розумієте
- Page 82 and 83:
— Х то сказав, що не
- Page 84 and 85:
ідо я скрикну й зом
- Page 86 and 87:
привикати до всїх т
- Page 88 and 89: — Н у, й нехай собі
- Page 90 and 91: Герман Банґ.Дадам д
- Page 92 and 93: — Так, се видно, — с
- Page 94 and 95: Вийшовши вчора ран
- Page 96 and 97: Ян С. Махар.О Р I А Н
- Page 98 and 99: Постіл у Росії.А го
- Page 100 and 101: решили перед нашим
- Page 102 and 103: а з тих культурних
- Page 104 and 105: Подібне до того, що
- Page 106 and 107: кладати ся „на піз
- Page 108 and 109: дороги своїми наці
- Page 110 and 111: нести нас ті рухи, я
- Page 112 and 113: П еред українською
- Page 114 and 115: з москвофільством
- Page 116 and 117: Н е заімпонуємо ми
- Page 118 and 119: На переломі.И.ІІісл
- Page 120 and 121: Як бачимо, такий і п
- Page 122 and 123: у Р о сії припадає в
- Page 124 and 125: Щ о перевага експор
- Page 126 and 127: Законом 1-го червня
- Page 128 and 129: зороки, коли не лиш
- Page 130 and 131: було новиною) по вс
- Page 132 and 133: усунути всякі супе
- Page 134 and 135: способу жити „прил
- Page 136 and 137: тисяч молодих, здор
- Page 140 and 141: пише вій, бодай йом
- Page 142 and 143: Ярема елегію на діл
- Page 144 and 145: чинЄ, о которой я уж
- Page 146 and 147: враждебнаго от.нош
- Page 148 and 149: в ої(?) людини“, — п
- Page 150 and 151: „Трохим Зїнківськ
- Page 152 and 153: нально-демократичн
- Page 154 and 155: Н е займаючи 1 отурн
- Page 156 and 157: ченим ідеалом, але
- Page 158 and 159: салі напис „ W y jście
- Page 160 and 161: дім ісії одного з а
- Page 162 and 163: й розвою, а занепад
- Page 164 and 165: писані земляками з
- Page 166 and 167: II. Потреби українсь
- Page 168 and 169: з дїл істю , то й шко
- Page 170 and 171: Згадайте кінець 80-и
- Page 172 and 173: знає, побачив, які т
- Page 174 and 175: Кілька слів Фактич
- Page 176 and 177: Найтяжшим замітом,
- Page 178 and 179: Ниіії розпочалась
- Page 180 and 181: згаданих проф. Ш ух
- Page 182 and 183: театр, а потім обер
- Page 184 and 185: зрештою не перша в
- Page 186 and 187: як проти ненормаль
- Page 188 and 189:
сокістю пояснень в
- Page 190 and 191:
пауки та нова інсти
- Page 192 and 193:
мів L V II— L X II Запис
- Page 194 and 195:
етуппим способом, щ
- Page 196 and 197:
^Влаготворительнаг
- Page 198:
Що правда, навіть н