Вісник, 1905, ч.30

ства“. „В наслідок того комітетрішив: знести заборону, застановленудля виданякниг сьвятого Письма наукраїнській мові з тим одначе,щоб на кожде таке виданепросити благословленя СьвятїйшогоС иноду“. Та ухвала комітетуміністрів дістала вже царськусанкцію 25 ст. ст. лютогос. р. Записуючи їо й відраднийфакт, можемо тільки побажати віддуші, щоб така сама доля стрінулай указ із 1876 р. Та з того,як розвиваеть ся справа до теперможна падїяти ся, що воно такстанеть ся. Перший крок уже зроблений! К р.До біблїоґрафії перекладівШевченкових поезій. Припадковопопав мені в руки невеличкий збірничокросийських перекладів ізчільнїйших сьвітових поетів II. 3.Росинки съ цв4товъ всемирнойП О Э 31И (С.-П етербург,1882. И зданіе журнала „Стрекоза “, ст. ІІ-І-1 4 7 + 1 Х , 3 2 °), де міжин. подані два невеличкі п ер е­клади Ш евченкових поезій, не·звісні нашій перекладній біблїоґрафії,Перший переклад на ст.29, зладжений Н . Гербелем, токороткий виривок зі Ш евченкового„Завіщ ання“ („Какъ умру —пусть степь родная — Будетъмнй могилой“), другий на ст. 55,зладжений А. Плещеевим, почицаеться словами „И долину, и могилу,и вечерпій тихій ч асъ ...“Першого е 8 стихів, другого 12. КрЗаходи одеської „городськоїдуми“ коло знесеня заборони у-країнської мови в Росії. На за-сїданю д. 26 січня 1905 р. одеськаміська рада ухвалила на внесенебурмистра міста Одеси д. Н.Зеленого між ин. „предложити II.мінїстрови народної просьвіти бажанеодеської міської управи : щобу місцях із українським населенємбули заведені в школах такі підручники,які відповідали би більшеі змістом і формою ґеоґрафічним,історичним, етноґрафічним і в загаліпобутовим прикметам місцевогонаселеня. В іій цїли конечні: а) знесене циркулярів, що забороняютьдавати поясненя в школіпо українськи, бо такі поясненяявляють ся безуслівно конечнимиі фактично пристосовують і теперяк конечно п отрібн і; б) коли бипокачало ся неможливим провадитивсї виклади в школах ііо україпськи,а велико-руську мову зр о­бити осібним предметом викладув місцях із українським населенем,допущене в підручниках сгатийна українській мові на перемінуз великоруськими і церковно-славянськими;в) допущене в народніі шкільпі бібліотеки українськихкиижок на рівних правах із великоруськими,як розвиваючого матеріалу; г) знесене циркулярнихрозпоряджень міністра внутрішнихсправ із 1863, 1876 і 1881 рр.,якими установлено епеціяльні цензурніограничена для наукової іперекладної літератури в українськіймові, з причини погубноговпливу тих ограничень на цілуукраїнську літературу, а тим са ­мим і па народню просьвіту вправдивім зпачіню слова“ (П остановленеОдесской Городской Д у­мы, 26 января 1905 г. ст. 7 — 8).Архів Фоноґрам при віденськійАкадемії Наук. З початком1899 р. ніднесли деякі члени в і­денської Академії Наук г а д к у ,—сформувати архів фоноґрафічнихзаписів. Вони вказали при тім навелике значіне, яке мала би для