Як бачимо, такий і постійний зріст індустрії в Р о сії ледвечи дасть ся пояснити сістемою протекціопїзму і т. и., і вважатийого чимось нанесеним, чужим уже годї. Він історичний факті се мусять признати тепер і дд. народники, що ще до останньогочасу пророчили російському капіталїзмови швидку і неминучу загибіль.Найбільше, що ми можемо сказати про капіталізм у Р осії,се те, що він іще не дійшов того ступня, па якому стоїть у західнійЕвропі — і стільки, тільки-ж бо з сим нїхто й не думавзмагати ся.Т ут ми не можемо оминути того своєрідного російського факту,який завше приводять на доказ безґрунтовности капіталізму в Р осії,коли не повної його відсутности — се т. зв. кустарство (домашній,промисл). Справді', на півтора мілїона фабричних робітників палїчується до чотирьох мілїонів селян, які працюють в оброблюючім промислі’,не виходячи з власної хати і не кидаючи хліборобства. В західнійЕвропі з сеї верстви виросла фабрика, а в Р осії вона істнуєпоруч І8 фабрикою і бували випадки, коли кустарі брали верх надфабрикою. Для вияснення причин самостійного істновапня такої перехідноїстадії індустрії треба брати на увагу, .розумієть ся, не лишесамі кліматичні відміни Р осії від 3. Европи, хоч вони і грають дужеважну ролю. Протягом восьмимісячної зими, коли хліборобськегосподарство не потребує сливе жадної праці, — недостача хлібазібраного протягом 4-лїтних місяців змушує хапатись за иньші способипрацї і цілком природно витворює кустарство. Ся підрядність(до хліборобства) кустарної праці, коли вона не годує робітника,а лиш „підгодовує“, дає можливість кустарям задовольняти ся мі нігмальним доходом на своїх виробах і інколи побивати навіть фабрикув конкуренції. Звичайно, що се яскравий доказ молодостиросійського капіталізму, тим більше, що коли ранїще кустар і перемагавфабрику, то тепер уже дїєть ся як раз навпаки. Перш надусе фабрика всмоктує в себе тих робітників, яким вона попередудостарчала працї до дому. Так напр., в одпій з важнїйших капіталістичнихпродукцій, перкальовій, ми здибаємо за трицять літтакі зміни:(Працювали в тисячах)186618791895у фабричних будинках94,5162,7242,0дома66,250,12 0 ,5
себто, абсолютна скількість робітників у дома зменьшилась більшенїж у троє, а порівнюючи до цїлої скількости зійшла на 8% з колишніх41 д о коли в иньших галузях кустарства ми й не находимо заразтакого яскравого процесу перетворювання його в працю на фабрицї,то все-ж досліджуємо його і там у більш або меныи замаскованійформі.Розвиток капіталізму стоїть у безпосереднім звязку з розвиткомкомунїкаційпих. шляхів. Пояснювати сю просту і очевиднудля кожного тезу — нема що* Отже розгляньмо розвиток їх у Р осії.Той розвиток шляхів і добрий їх стан, який змусив у свій часТатар відмовити ся від нападу на богатий Новгород власне в силунеможливости добрати ся до нього крізь ті непролазні нетри та пущіі болота, які відділяли його від Москви, з якою Новгород Великиймав великі торгові зносини — поступив наперед лиш у X IX ст.Перший початок будови шоссейних шляхів датуєть ся 1816 р.,та лиш 1830 р. закінчено перше, московсько-нетербурське шоссе ;в 1860 р. довжина всіх шоссейних шляхів ледве досягає 8 .0 0 0верст, а в 1896 р. зростає до 1 2 .000 верст. Се в троє менче великихшоссе А нґлїї, і в 20 раз менче Франції, коли брати абсолютнудовжину шляхів; коли-ж узяти порівняні відносини що довеликости країп, то будемо мати перевагу 3. Европи над Р осієюв сотні разів. Та ми не можемо тут забувати того, що Р осія приступиладо будови шоссейних шляхів майже одночасно з початкомбудови залізниць, а се, звичайно, мусїло дуже вплинути на затриманезросту перших, бодай в незмірно вищій мірі, нїж себуло в 3. Европі, яка ще до залізниць мала вже досить ш оссе.Перша російська залізниця збудована дуже швидко (1 838 р.) попершім шоссе (1 8 3 0 р). Та за трицять перших літ довжина залізницьзросла на 4 .7 0 0 верст і перевисшила половину довжини тодішніх(1 8 6 7 ) шоссе. В наступнім трицятплїтю вона зросла щев 81/2 разів і досягла в 1897 році 40 тисяч верст і перевисшилабільш ніж у троє довжину шоссе. І сею останньою цифрою довжинизалізниць (43 тис. кільометрів) Р осія перевисшує Анґлїю (3 4 тис.кіл.) і Францію (40 тис. кіл.). Т а нема що говорити, що й тут,коли приймемо на увагу порівняні простори країн, то порівнанєвийде не на користь Р осії. А власне, на тисячу квадр. кільометрів
- Page 3 and 4:
І. Напис в руїнї.„Я
- Page 5:
Боже, ти мусиш обіт
- Page 8 and 9:
А мощі десь починаю
- Page 10 and 11:
— Н а Боже дїло ніч
- Page 12 and 13:
Ластівка.]3 чарах рі
- Page 14 and 15:
людий моя укохана п
- Page 16 and 17:
- Дуже ніяково^ було
- Page 18 and 19:
— А на концерт поїх
- Page 20 and 21:
— А хиба вам ее нод
- Page 22 and 23:
— Ви кпите чи дорог
- Page 24 and 25:
— Занятно, пра, зан
- Page 26 and 27:
Офіцири розмовляли
- Page 28 and 29:
Але ось і Ч елябінс
- Page 30 and 31:
Копач не дослухува
- Page 32 and 33:
зо— Нї.— Біжи доїт
- Page 34 and 35:
— Добре, війте, що п
- Page 36 and 37:
Олесь обчислив гро
- Page 38:
Супротив такої аль
- Page 41 and 42:
Щ ось там Олесь ура
- Page 43 and 44:
Пташок слухав уваж
- Page 45 and 46:
Пташок почував себ
- Page 47 and 48:
її добра, бігме, як
- Page 49 and 50:
до себе навіть у ті
- Page 51 and 52:
180 ідеальних частий
- Page 53 and 54:
— Отже і так коштує
- Page 55 and 56:
інспекторам та вся
- Page 57 and 58:
мала-б собі про неї
- Page 59 and 60:
Леонїд Андреев.Чер
- Page 61 and 62:
06 голови на плечах,
- Page 63 and 64:
у кожного з нас наг
- Page 65 and 66:
Губи його сіпались
- Page 68 and 69:
з рухами подібними
- Page 70 and 71: мені страшпо. Ви пр
- Page 72 and 73: а я чомусь відштовх
- Page 74 and 75: багацько криків і с
- Page 76 and 77: Я вже майже цілком
- Page 78 and 79: початку сього дивн
- Page 80 and 81: — А се ви розумієте
- Page 82 and 83: — Х то сказав, що не
- Page 84 and 85: ідо я скрикну й зом
- Page 86 and 87: привикати до всїх т
- Page 88 and 89: — Н у, й нехай собі
- Page 90 and 91: Герман Банґ.Дадам д
- Page 92 and 93: — Так, се видно, — с
- Page 94 and 95: Вийшовши вчора ран
- Page 96 and 97: Ян С. Махар.О Р I А Н
- Page 98 and 99: Постіл у Росії.А го
- Page 100 and 101: решили перед нашим
- Page 102 and 103: а з тих культурних
- Page 104 and 105: Подібне до того, що
- Page 106 and 107: кладати ся „на піз
- Page 108 and 109: дороги своїми наці
- Page 110 and 111: нести нас ті рухи, я
- Page 112 and 113: П еред українською
- Page 114 and 115: з москвофільством
- Page 116 and 117: Н е заімпонуємо ми
- Page 118 and 119: На переломі.И.ІІісл
- Page 122 and 123: у Р о сії припадає в
- Page 124 and 125: Щ о перевага експор
- Page 126 and 127: Законом 1-го червня
- Page 128 and 129: зороки, коли не лиш
- Page 130 and 131: було новиною) по вс
- Page 132 and 133: усунути всякі супе
- Page 134 and 135: способу жити „прил
- Page 136 and 137: тисяч молодих, здор
- Page 138 and 139: шуть віршів, але в Х
- Page 140 and 141: пише вій, бодай йом
- Page 142 and 143: Ярема елегію на діл
- Page 144 and 145: чинЄ, о которой я уж
- Page 146 and 147: враждебнаго от.нош
- Page 148 and 149: в ої(?) людини“, — п
- Page 150 and 151: „Трохим Зїнківськ
- Page 152 and 153: нально-демократичн
- Page 154 and 155: Н е займаючи 1 отурн
- Page 156 and 157: ченим ідеалом, але
- Page 158 and 159: салі напис „ W y jście
- Page 160 and 161: дім ісії одного з а
- Page 162 and 163: й розвою, а занепад
- Page 164 and 165: писані земляками з
- Page 166 and 167: II. Потреби українсь
- Page 168 and 169: з дїл істю , то й шко
- Page 170 and 171:
Згадайте кінець 80-и
- Page 172 and 173:
знає, побачив, які т
- Page 174 and 175:
Кілька слів Фактич
- Page 176 and 177:
Найтяжшим замітом,
- Page 178 and 179:
Ниіії розпочалась
- Page 180 and 181:
згаданих проф. Ш ух
- Page 182 and 183:
театр, а потім обер
- Page 184 and 185:
зрештою не перша в
- Page 186 and 187:
як проти ненормаль
- Page 188 and 189:
сокістю пояснень в
- Page 190 and 191:
пауки та нова інсти
- Page 192 and 193:
мів L V II— L X II Запис
- Page 194 and 195:
етуппим способом, щ
- Page 196 and 197:
^Влаготворительнаг
- Page 198:
Що правда, навіть н