Вісник, 1905, ч.30

Що правда, навіть не вважаючина таку безнадійність, люди пробували:прохали відновити „временно“ скасований „Ю го-западныйотд^лъ Географическаго общества“або дозволити товариствоім. Максимовича, але на такі проханнянавіть не було відповіди.Відколи ж у Р о сії забренїли насходї перші проміні зорі нового,похожого па людське житє, і вкраїнськіписьменники в Київі зновупабрали ся надїй та й склали статут„Товариства запомоги українськимписьменникам“. Проектованетовариство має запомагати українськихписьменників у їх матеріяльнихпотребах і в літературнійроботі. За для сього вон о: а)видає одноразові або повсякчаснізапомоги письменникам або їх сїмям;б) дбає про літературний за ­робіток для письменників; в) вишукуєавторам видавців, або самовидає їх п р а ц і; г) иншими способамизапомагає їх матеріяльно;д) пособляє розробляти теоретичнічи практичні питання, поєднаніз літературною діяльністю і пособляєписьменникам у їх літературнійпраці, заводячи бібліотеки,постачаючи книги й рукописи дороботи, беручи ся · за посередництвоміж письменниками та всякимилітературними й ученими ін ­ституціями; може видавати, колидозволять, періодичний орґан і т.и. Членська вкладка пять рублівна рік. Статут товариства підписало,в голові з проф. В. Антоновичем,26 чоловіка професорів,ґімназіяльних та инших учителіві лїтератів. Прохання до міністерствапідписав д. Іван Левицький-Нечуй.П ослано прохання11 січня сього року ст. ст. Чидозволять хоч тепер се товариство,чи ні — невідомо. Але вкиївських часописях звістки пройого не можна було подати: редакція„Ш евскихъ Откликовъ“,до якої подано було статейку протовариство, відповіла авторови, щоцензор усе заборонив. Б. Г.