Вісник, 1905, ч.30

у Р о сії припадає всього 8 ,4 кіл. залізниці', а у Ф ранції 77,5і в А нґлїї 1 0 9 ,5 , себто у 9 і 13 раз більше. Н а протязі рокув Р о сії з кожних 100 чол. залізницею користуєть ся лиш 4 4 чол.,,т оді як у Ф ранції і Німеччині кожен чоловік у середньому проїздить6 — 7 разів, а в А нґлїї — 21 раз. Себ-то там пасажирськийрух сильнїйший 15-50 разів ніж у Р осії. Те-ж саме і з рухомтягарів, перевозка яких, що правда, за період особливого підняттяіндустріяльного розвитку Р осії (1 8 9 3 — 1899 рр.) зросла мало щоне в двоє, а то з 4 .8 4 6 на 8 .1 0 8 міл. пуд. залізницями і з 1.182на 1 .900 міл. пуд. водяного транспорту (се протягом яких 6 років!).Як бачимо, і тут ми можемо говорити лише про меньший розвитоккапіталізму, про нижчий ступінь його ніж той, на якому він стоїтьу 3 . Европі, а ніяк не про застій чи навіть про повільністьтемпа його.Такими-ж добрими іллюстраціями капіталізації Р осії можутьслужити й иньші дрібнїщ і явища, що мають задовольняти потребигорожан сучасної культурної держави. Наприклад у 1663 р. лишз а к о р д о н н і купці добились для себе, як певного привілею, правазавести в Р о сії реґулярні почтові зносини між окремими торговельнимипунктами. ГІри П етрі І почта перейшла в державне завіду в а в , та лиш Катерина II скасувала ріжні організації, що обслуговувалиокремо державні потреби і окремо купецькі. В 1825 р,.один лист припадав на 10 чол., в 1856 р. вже на кожних двох,а в 1897 на кожного чоловіка припадало вже по 5 листів. Швидкетемпо зросту капіталістичного розвитку і тут не підлягає сумпївови,хоч знов таки в порівнаннї з 3. Европою можна багатого щепобажати Р осії. Так ннр. у Ф ранції на кожного чоловіка припадає2 4 листи, в ‘Німеччині' — 38, в А нґлїї — 56.Н е трудно собі уявити, якою була торговля Р осії хоч бив X V II ст. при тім низькім рівні’ її економічного розвитку і присливе повній відсутпости штучних комунікаційних шляхів і почтовихзносин. Перевозити товари було можливо лише підчас і ’ми,санною дорогою, а літом водяними шляхами. Се накладало на і ортовізносини характер періодичности і змушувало орґанїзувати караваннийспосіб перевозки товарів і ярмарковий — їх розпродажі.Звичайно, що той розвиток штучних комунікаційних шляхів, якогодосягнула Р осія в останнім столітті, знищив давпо караваннийс п о с іб транспорту товарів. От хоч би на самій Україні’ від „славних