Вісник, 1905, ч.30

М усинъ-П уш кинъ... накинулся на переводы французкихъ новостей,воображая, что въ нихъ-то Кулешъ набрался хохлацкагопатріотизма, и заиретилъ „Пиччинино“, „М анонъ Л е­ско“ и „Леонъ Леони“. Вотъ что дйлаютъ эти скоты,безмозглые либералишки! Охъ эти мнгЬ хохл ы !...Л иберальничаю тъ во имя галушекъ и варениковъ.съсвинымъ саломъ! И вотъ теперь писать ничегонельзя: все мараютъ. А съ другой стороны, какъ и жаловатьсяпа правительство? Какое же правительство позволитьпечатно проповйлывать отторженіе отъ него области?А вотъ и еще сл^дствіе этой исторіи. Ивановскій былъ прекрасныйцензоръ, потому что благородиый челов'Ькъ. Послі*этой исторіи онъ, естественно, сталъ строже, придирчивее,до него стали доходить жалобы литераторовъ, и... и онъ вышелъвъ отставку, находя, что его должность не сообразнасъ его совестью ... Такъ вотъ опытъ в'Ьры моего в^рующагодр уга! Я эту в ір у определяю теперь такъ: вйра естьпоблажка празднымъ фантазіямь или способностьвсе видеть не такъ какъ оно есть на д і л і ,а какъ намъ хочется п п у ж н о, чтобы оно было.Страшная глупость эта в ір а ! Вещь, конечно, невинная, нотгЬмъ б о л іє пошлая“...Той лист, то апоґей . ненависти Белїнского до українськогописьменства і до його найвизначнїйшого репрезентанта Ш евченка,тої ненависти, якою горіло серце Белїнского цілих останніх десятьлїт його житя. і яку він поніс із собою в могилу...II.Щ о-ж за причина тої ненависти Белїнского до самостійногоукраїнського культурного житя, того, як каже В енґеров, „грубо-1848 р., — і, певно, коли-б Белїнский н е відніс ся був до »хахлів«, як до чогосьчужого, що тільки може принести шкоду »його« (розстрілене Драгоманова)рідній літературі, роздрочуючи його уряд, то в ін при тодішніх своїх ПОЛІТИЧНИХдумках не так би відніс ся до Шевченка і його приятелів, яких він називавв своїм листі просто »хохлацкими свиньями, годными только на сало« (див. М.Драгомановъ, Письмо В. Г. Б'Ьлинскаго къ II. В. Гоголю, ст. Х Ш —XIV).Про інцідент із цензурою з причини появи Кулїшевої »Повісти объ УкрайігЬ«див. нащу статю *п. з. Не было, нї>ть и быть по моясегь, ЛНВ, 1904?, шт. VII.