Вісник, 1905, ч.30

Хронїца і біблїоґраФі^.І. З літератури і науки.В справі музея ім. КотляревськогоВ Полтаві написана доситьгоряча і докладна стагя д. Сердюкав ч. 27 „Полтавщини“ підзаголовком „Къ вопросу о ІІолтавскихъм узеяхъ“ . В сїй статіавтор, підкреслюючи пасивне відношення„міської думи“ до як найскоршоговідчинення названогомузея, підносить думку про конечністьзбирання відповідногоматеріялу для нього і подає своюсхему проґрами для збирапня тихматеріялів. Б ту схему автор пропонуєвнести не тілько річи, щотак або інакше звязапі з памятюпоета, але також і загально-вкраїнськунаукову бібліотеку в купізі шкільно-історичною колекцією,що характеризувала би стариннуукраїнську школу і діяльність„манлрованих дяків“. С. П —ра,.Знесене заборони українськогоперекладу сьв. Письма в Росії.М о ^ г іш і-у к а з із 1876 р., опертий,як тепер показало ся, па однімслівци „быть можетъ“ (!),починає тріскати. Царське правительствов Р осії признало сянарешті’, що сорок літ робиловелику похибку. Комітет міністрівзаповів уже ревізію варварського„закона“, а тим часомне чекаючи на покінченє вступнихробіт, приступив дня 15 ст. ст.лютого с. р. до наради над знесенємзаборони українського перекладусьв. Письма в Р о сії. Р е­зультати тої паради, де головнийреферат виголосив вел. кн. КонстантинКонстантинович, подаємоза протоколом у дословнім українськімперекладі*: „Вислухавши,в присутпости Його ІмператорськоїВисокости Великого КнязяКонстантина Константиновича івисокопреосьвящевного митрополитас.*петербурського і ладожськогоАнтонїя, піднесене А вгустійпіимПрезидентом ІмператорськоїАкадемії Наук питане прознесене заборони, установленої длявиданя книг сьв. Письма на українськімн а р і чу (!), комітет зупинився ^на отсих точках: зподаних Його Імператорською Ви­