Вісник, 1905, ч.30

їраф ів поета (а їх мабуть і буде),видання се можна звати, з згаданимиобмеженнями, повним.Б першій частині' книги надруковановсї байки (усього їх107). Найперші 8 їх, а надто якчитати їх у тій редакції, в якійїх у перше друковано в „Черниговскихъгубернскихъ відом о-стяхъ“, мало оріґінальні, бо тутавтор по рабському йде слїдкомза Криловом, лишаючи часом безперекладу цїлі фрази, надаючи їмтільки вкраїнську фонетику, — небуду тут наводити прикладів, боя вже казав про се докладнїйшев иншому м ісц і1). Але де-далї Глїбів писав, то все більше й більшевивначав ся його оріґінальний байкарськийталант. Хоч його байкий не такі плястичні, як „Приказки“Гребінки, апеж у їх багатосвоєї власної краси й принади втому оріґінальному поєднанню е-пічної манери байки з щирим у-країнським ліризмом, що тихоютечією проймає найкращі пєси. Досього треба додати мягкий гуморнезлобного кепкування і частопрегарно змальовані реальні малюночкиукраїнської природи йнашого п о б у т у ; сїєю останньоюрисою байки Глїбова переважають,напр., твори славетного московськогобайкаря, якого наш поетнаслідував за молоду.Другий відділ — віршовані загадки,друковані колись у „Дзвінку“, акростихи й{казки; властиво^до сього відділу треба-б притулитиі ті дитячі пісеньки, які потрапилидо третього, пазваногох) Див. книжку М. Загірньої й мою:*Л. И. Гл'Ьбовъ. Біографическій очеркъ«,Чернигів, 1900.„П оезії“, де вони номішані з віршамиписаними не задля дїтий.Ої загадки і пісеньки такі ґраціозніі часом із таким щирим по-чутєм... Щ о-ж до казок, то одназ їх — се невикінчена перерібкаПушкинової „Скавки о золотойрыбкй", а друга, „Д ул я“, щосьзовсім незрозуміле і недотепне. Ядопитував ся колись Чернигівцїв,що воно за сенс у сїй казці? Кажуть,що хтось десь комусь прилюднов Чернигові дав дулю і щона сю подію Глїбів і написав віршіспершу по московському, а тодіпереклав їх на вкраїнську мову.Може тому, хто 8нає ту подію, ся„Д уля“ й зрозуміла, але по ва симвона, мені здаєть ся, не має вартостиі в усякому разї зайва в дитячомувідділі.Віршів Глїбова не для дїтийне багато і вови вже не такі гарні,як дитячі твори сього дитячогопоета. Найбільше ранні* з їх маютьхиба такий-сякий біографічний ін ­терес (а надто, напр., невикінченапоема „Перекотиполе“ і окремооброблені уривки з неї), та й усївони дуже середньої вартости,опріч хиба трьох-чотирьох песок,— напр, прегарного своею щирістюмалюночка „У степу“, або відомої„Ж урби“ (Стоїть гора високая),що давно вже стала сяпіснею. На кінці маємо водевіль„До мирового“, а в початку коротенькийжитєпис Глїбова, описйого юбілею й останніх днів житяОл. Тищинського (з „Дзвінка“),коротеньке слівце від видавництва,два портрети Глїбова і малюнок йогомогили. Добре складене, чепурновидане і недороге видання. Б. Г .Божа искра. Оповидання проРафаэля С. Русовои. ВиданняЛЇТЕРАТ.-ШЗ, ВГСВДИК XXX. 7*