Вісник, 1905, ч.30

Та про те є у нас дещо таке, що може стати в пригоді Українцяму Р осії. Маю па думці той практичний змисл, привичкубільше додивляти ся до конкретних фактів, як до теорій, і більшевироблену привичку до публичного житя, до організацій і парлямептаризму.Надто довголітня боротьба за національні права виробилау нас певну традицію і пе малий засіб досьвіду в такихсправах, що все може дуже пригодити ся тепер, коли й росийськуУкраїну жде перспектива проходити ту саму школу поміж двомаогнями — польським і московським. Правда, і ті добрі прикметив душній галицькій атмосфері дуже часто переходять на хиби, натїснозорість, боязливість, байдужність до всяких сьмілих поривіві заскорузлість у своїм тїснім кружку, та тут уже певно нове історичнежите в ширших межах само собою швидко здужає усунутиті хиби.Я бажаю тілько одного — звернути Вашу увагу, молоді приятелі,звернути увагу всеї суспільности на ту велику історичнухвилю, якої наближене чуємо всі. Нам прийдеть ся змобілїзувативсі свої сили, щоб задоволити потреби тої хвилі. Та поки ще вонане надійшла, до праці, молоді приятелі, до інтензивної, невсипущоїпраці над собою самими! Здобувайте знане, теоретичне й практичне,гартуйте свою волю, виробляйте себе на серіозних, сьвідомихі статочних мужів, повних любови до свого народа і здібнихвиявляти ту любов пе потоками шумних фраз, а невтомною, тихоюпрацею. Таких мужів потребує кожда нація і кожда історичнадоба, а в двоє сильнїйше буде їх потребувати велика історичнадоба, коли всій нашій Україні перший раз у її історичнім житювсьміхнеть ся хоч трохи повна горожапська і політична свобода.їв. Фрапко.