Вісник, 1905, ч.30

ченим ідеалом, але вважаю корисним, ба навіть конечним певнепідготовлене до сцепїчної творчости акторів.Ш тука акторська вже нинї перестала бути полисом зручнихжонґлерів та иньших панів, що, як каже ІІшибишевский, при помочикрихти сириту та брехливого патосу вміли показувати всякіштуки, — але вимагає вже нинї основпих, глубоких та всесторониїхстудій, підготовленя і працї.Сьмішно, що при далеко посуненій акції, серед виразних голосів,що не будемо мати акторів до нового театру, нікому невпало на гадку винайти на се який спосіб заради. Дивую ся, щонаша репрезентація в соймі не постарала ся о яку підмогу на туціль. Сонм мав на те гроші — а в нас певно знайшли би ся людиготові до працї, от хоч би серед самої дружини галицького театру„Б есіди “. Видає ся суми з краєвих гроший па образоване всяких „сопрапїсток“та „фортепянїсток*, за які потому сьвіт і не чує, точвж не знайшла би ся скромна підмога й для руського актора, щоміг би дечого навчити ся тай потім внести з собою на руськусцену?Наш репертуар убогий на переклади, оріґінальний старенький,односторонній і мимо запевненя Д-ра Евгена Левицького^що „наша література драматична богатша як польська“ — доволіскромний.Представлю с о б і, що по вибудуваню постійного театруу Львові в’їде до нього на постійний чи на сезоновий побут театр„Б есіди “. Проте позволю собі сказати дещо про стан та відносинитого театру. З артистичного боку я мав уже пагоду висловитися про пього ; тепер насуваєть ся мені жмінка уваг загал ьн іш оїнатури.Як звісно, властителем одинокого руського театру в Галичиніє товариство касинове „Руська Б есід а“ у Львові. Чн недивпе, що товариство, якого змістом і метою е „удержувати товариськежитє між львівськими Русинами“ — говорім більше зрозуміло: бізнкрде, зелені столики і Газетна читальня, виступає в роліпротектора руської м узи!Референтом театру в тов. „Б есіда“ був до останніх зборівN. Микола Заячків^зький, безсуннївио чоловік симпатичний, якогоодначе безпечно можна підозрівати про все найліпше, лиш не про зрозумінєтеатру. А годі припустити, щоб „ Б есід а “ дивила ся натеатр із боку чисто адмінїстрацийного.