Вісник, 1905, ч.30

ІІз сучасних Фактів.І. Адрес Українців про потреби української мови. На вечерішцях у роковини смерти ї . Ш евченка в Київі уложено і присутііимипідписано ось який адрес, що має бути вручений мінїстровпвпутрішнїх справ :„Коли положене преси в Р о сії в загалї важке, то положенеукраїнської преси зовсім нестерпне ; коли росийська преса зазнавна собі всіх наслідків безп равносте адміністративної самоволі і примусовоїмовчанки про пайпекучійші житьві питаня, то українськай зовсім позбавлена можности торкати ся яких будь житевих питань.Вона вже з давна обмежена в правах на істноване і від1863 р. засудж ена на викорінене. Силою відомого розпорядженя1 8 — 30 мая 1876 р. біжуча література в українській мові зовсімзаборонена з виемком творів беллетристичних. Але людям покликанимдо завідуваня долею друкованого слова в Р о сії навіться вузка сфера дїяльности видала ся занадто широкою задля українськоїпреси, і цілим рядом канцелярських розпоряджень забороненобуло видаване всяких періодичних орґанів, друковане перекладів,книжок для молодїжи, хоч би й беллетристичних; виходилинавіть розпорядженя з заборонами всякої значнїйшої своїм обемомабо літературно вартнїйшої книги, хоча-б вона належала й до красноїсловесности.В се то відібрало українським письменникам можність працю ­вати у себе дом а; вони були змушені перенести свою діяльність заграницю, в той закуток рідиого краю, що являеть ся складовоючастиною сусідньої німецької держави, яка дає потрібну свободурозвоеви славянської літератури вигнаної із славяпської держави.Галицькі українські видапя заповнювали ся творами, що були на-ЛЇТЕРАТ -НАУК. ВІСГНИК XXX. б *