Вісник, 1905, ч.30

жать ті причини, які загнаного темного, і пригніченого робітниказлущують підставляти своє змучене тіло під салдатські к ул і?Коли ми й здатні поясняти велетенську боротьбу террористіводними високими, навіть надлюдськими ідеалістичними мотивами,і не бажаємо дошукувати ся для сих сьвятих істот якихосьматеріялістичних мотивів, то тут нас виправдує бодай їх високаінтелектуальна розвиненість, інтелігентність. Чи-ж можна їх прирівнюватидо сїрих, темних робітничих мас ?! Н і, й н і ! скаже кожензнайомий з геройськими постатями терористів по Степняковій„Підземній Р о с ії“. І ми пе станемо змагати ся з сим. Н ехай в е­ликі тїни великих справді людий сияють і далі в авреолї ід еа ­лізму. Ми вернемось до своїх темних, сїрих, неідеальних робітничихмас і пошукаємо причини їх, все-ж скажемо, геройських виступі®проти узброєного війська, пошукаємо причини їх смерти,смерти масами, не одиницями, в самих пайнизших сферах матеріялїзму,в сферах вимог і потреб жолудка!Н а жаль, статистичний матеріал що до високости зарібноїплатні з тих часів, коли на фабриках панували „атєческіє“ (батьківські)порядки, проти яких так по геройськи бороли ся робітники,звичайпо дуже малий і зберіг ся цілком припадково. Власне „р о­бітничі книжки“, по яких тільки й можна б докопати ся якоїсьправди, були виборені робітниками тільки тепер і про попереднюїх зарібну платню, а ще цікавіш, — про кари — можна-б дізнатися хіба з хазяйських книг, де вони акуратно вели ся, які не то,що в ті, а навіть у наші часи не дуж е то люблять з ’являтн сяна сьвіт. Т а иа щастя д. Я. Гарелїн, один із найзаможнїйших фабрикантівсього часу з Іваново-Вознесенського рейону, і найкращийвнавець історії місцевого промислу залишив дуж е цінні матеріали,опрацьовані ним салим. Так ось ми маємо цїлком автентичнийі певний матеріял для згаданого рейону, порівнюючи з якиминьші мепьш певні дані можна відтворити і загальний образ т о ­дішнього стану робітників.Після обчислень Я. Гарелїна виясняєть ся, що з кінця 5 0 -хроків до початку 80-х, зарібна платня робітників у всіх паростяхярацї зросла на 15 — 2 0 % . За той же час ціна житньої муки в р о­сла на 100% , коровлячого масла на 83%> а мняса на 2 2 0 % .Звичайно, що зміркувавши сі цифри Я. Гарелїн здивовано задаєсам собі питання: „Х иба-ж можна жити х о ч б и прилично (р о з-стріленнє моє. В.) при таких ум овах?“ Ми так і залишимо винахід