Ниіії розпочалась в наслідок виступленя проф. Груш евськогоі д-ра Франка полеміка що до питаня потреби будови театру.Б тій справі вільно очевидно мати кождому свій погляд, висказуватийого і підпирати арґумептами. Арґументи однак одної абодругої сторони не повинні опиратись па фактах неправдивих, натенденції пониженя осіб репрезентуючих противний погляд.Чейже ніхто з пас тим ще не прогрішив ся тяжко протинарода, що е прихильником будови т е а т р у !В Стрию, в лютім <strong>1905</strong>.Д р . Евгеп Олесницький.До сього фактичного снростованя д-р а Е. Олесницького кількаслів фактичних пояснень. Коли др. Е. Олесницький говорить просвій проект із 1903 р., що він „умотивував його широко письменно,числячи ся з усякими можливими закидами і фінансовими гороскопами“,і коли потім додає, що „на зборах скликаних проф. Ш ухевичемсей проект разом із мотивами був відчитаний і передискутований“,то я повторяю своє тверджене, що на тих зборах, чи радшена тім засїданю „ширшого комітету“, на якім я був присутний,проф. Ш ухевич справді відчитав лист д-ра Е . Олесницького, алев тім листі зовсім не було мови про ніякі „фінансові гороскопи“руського театру у Львові, а були тілько подані умови віденськоїфірми Фельпера і Гельмера і приблизний рахунок того, що будекоштувати здвигненє самого будинка театрального. Про се не булощо багато дискутувати, тим більше, що заява одного з комітетових,.що властиво рішає про все тїснїйший комітет, від разу відбилау всіх охоту до діскусії. На скілько прінціпіяльно поставив у своїм,листі др. Е. Олесницький справу театру і па скілько обдумавшанси його розвою і просиеровапя у Львові, се було би найліпшевидно з тексту його листа, як би театральний комітет згодив сяопублікувати його. Коли др; Е. Олесницький каже, що той свійлист із мотивами переслав „в цїли прилюдного передискутованяйого між львівською громадою“, то я пригадаю супроти того історію*повстаня театрального чи то „центрального“ комітету, так як вонапредставлена його власними словами в відозві з 8 серпня 1903 р .;надрукованій у 168 ч. Діла в того-ж року. Читаємо там: „За починомд-ра Е . Олесницкого зібрав ся кружок людий, що уконституовавшися як провізоричний комітет і застановляючись надсправою будови театру прийшов до переконаня, що перед усій
треба: 1) стреміти до того, аби усї фоиди призначені на будовутеатру, а тепер розділені, зібрати в один фонд ; 2) по віки вічнізабезпечити майно виключно на цїли укр. руського народного театру.Щ об осягнути першу ціль, то е з’единеиє фондів, віднїс сяпровізоричний комітет до згаданих товариств (Просьвіти, Р уськ оїБесіди і Тов. ім. Котляревського) з жаданбм, аби вони вибраливідпоручників, дали їй необм ежену повновласть, а ті відп о-ручники щоб утворили постійний комітет, який має невідкличнорішати в справах будови укр. руського театру. ІІовисшу гадкуапробували виділи всіх трех згаданих товариств і вибрали своїхповновласників, які утворивши комітет прибрали до него членівпровізоричного комітету. Т а к повстав постійний комітетв справі будови укр. руського театру у Львові, котрийуконституував ся в той спосіб, що головою вибрав д. Глиджука,заступниками Е . Олесницкого та нроф. В. Ш ухевича, котромузаразом поручено адмінїстрацийний реф ерат.“ Сей документ,,під яким підписаний також др. Е. Олесницький, показує, що тзв*.провізоричний комітет зовсім не повстав із ніякого громадськоговибору, а тілько був кружком людий зібраних за якимось приватнимпорозумінем. Пригадаю, що власне проф. Грушевський тодї-жпротестував у „ Д іл і“ против такого приватного спрошуваня людийна виривки і був за тим, аби обговорити справу на прилюднім,для всіх доступнім зборі. Ось що писав він у ч. 1 1 4 — 115 Ділаз д. 6 червня 1903 p .: „П ідчас зборів „Д ністра“ я дійснобув запрошений проф. Ш ухевичем, але на нараду в справібудови руського театру. Н а висловлені мною сумніви щодо довільно уложеного складу тої наради заявив мені* проф.Ш ухевич виразно, що утворене орґанїзації для завідуваня тоютеатральною справою буде доперва предметом тої наради. Труднобуло догадати ся, що само запрошене мене проф. Ш ухевичему характері приватнім могло бути ео ip so іменованнєм менена члена комітета. Тимчасом новинку в ч. 105 „Д іла“ кождий, якбачу, розумів так, що я увійшов у склад комітету для будовируського театру. Стоячи прінціп ія льно на тім становищі,що наради в громадських справах повиннівиходити від громадських організацій, а не з чийогосьвласповільпого і м єно ванн я... я пригадавши собі своїдосьвіди на сім полі, а до того не маючи й часу, не явив ся наПІТЕРАТ.-НАУК.ВІСТНИК XXX.
- Page 3 and 4:
І. Напис в руїнї.„Я
- Page 5:
Боже, ти мусиш обіт
- Page 8 and 9:
А мощі десь починаю
- Page 10 and 11:
— Н а Боже дїло ніч
- Page 12 and 13:
Ластівка.]3 чарах рі
- Page 14 and 15:
людий моя укохана п
- Page 16 and 17:
- Дуже ніяково^ було
- Page 18 and 19:
— А на концерт поїх
- Page 20 and 21:
— А хиба вам ее нод
- Page 22 and 23:
— Ви кпите чи дорог
- Page 24 and 25:
— Занятно, пра, зан
- Page 26 and 27:
Офіцири розмовляли
- Page 28 and 29:
Але ось і Ч елябінс
- Page 30 and 31:
Копач не дослухува
- Page 32 and 33:
зо— Нї.— Біжи доїт
- Page 34 and 35:
— Добре, війте, що п
- Page 36 and 37:
Олесь обчислив гро
- Page 38:
Супротив такої аль
- Page 41 and 42:
Щ ось там Олесь ура
- Page 43 and 44:
Пташок слухав уваж
- Page 45 and 46:
Пташок почував себ
- Page 47 and 48:
її добра, бігме, як
- Page 49 and 50:
до себе навіть у ті
- Page 51 and 52:
180 ідеальних частий
- Page 53 and 54:
— Отже і так коштує
- Page 55 and 56:
інспекторам та вся
- Page 57 and 58:
мала-б собі про неї
- Page 59 and 60:
Леонїд Андреев.Чер
- Page 61 and 62:
06 голови на плечах,
- Page 63 and 64:
у кожного з нас наг
- Page 65 and 66:
Губи його сіпались
- Page 68 and 69:
з рухами подібними
- Page 70 and 71:
мені страшпо. Ви пр
- Page 72 and 73:
а я чомусь відштовх
- Page 74 and 75:
багацько криків і с
- Page 76 and 77:
Я вже майже цілком
- Page 78 and 79:
початку сього дивн
- Page 80 and 81:
— А се ви розумієте
- Page 82 and 83:
— Х то сказав, що не
- Page 84 and 85:
ідо я скрикну й зом
- Page 86 and 87:
привикати до всїх т
- Page 88 and 89:
— Н у, й нехай собі
- Page 90 and 91:
Герман Банґ.Дадам д
- Page 92 and 93:
— Так, се видно, — с
- Page 94 and 95:
Вийшовши вчора ран
- Page 96 and 97:
Ян С. Махар.О Р I А Н
- Page 98 and 99:
Постіл у Росії.А го
- Page 100 and 101:
решили перед нашим
- Page 102 and 103:
а з тих культурних
- Page 104 and 105:
Подібне до того, що
- Page 106 and 107:
кладати ся „на піз
- Page 108 and 109:
дороги своїми наці
- Page 110 and 111:
нести нас ті рухи, я
- Page 112 and 113:
П еред українською
- Page 114 and 115:
з москвофільством
- Page 116 and 117:
Н е заімпонуємо ми
- Page 118 and 119:
На переломі.И.ІІісл
- Page 120 and 121:
Як бачимо, такий і п
- Page 122 and 123:
у Р о сії припадає в
- Page 124 and 125:
Щ о перевага експор
- Page 126 and 127:
Законом 1-го червня
- Page 128 and 129: зороки, коли не лиш
- Page 130 and 131: було новиною) по вс
- Page 132 and 133: усунути всякі супе
- Page 134 and 135: способу жити „прил
- Page 136 and 137: тисяч молодих, здор
- Page 138 and 139: шуть віршів, але в Х
- Page 140 and 141: пише вій, бодай йом
- Page 142 and 143: Ярема елегію на діл
- Page 144 and 145: чинЄ, о которой я уж
- Page 146 and 147: враждебнаго от.нош
- Page 148 and 149: в ої(?) людини“, — п
- Page 150 and 151: „Трохим Зїнківськ
- Page 152 and 153: нально-демократичн
- Page 154 and 155: Н е займаючи 1 отурн
- Page 156 and 157: ченим ідеалом, але
- Page 158 and 159: салі напис „ W y jście
- Page 160 and 161: дім ісії одного з а
- Page 162 and 163: й розвою, а занепад
- Page 164 and 165: писані земляками з
- Page 166 and 167: II. Потреби українсь
- Page 168 and 169: з дїл істю , то й шко
- Page 170 and 171: Згадайте кінець 80-и
- Page 172 and 173: знає, побачив, які т
- Page 174 and 175: Кілька слів Фактич
- Page 176 and 177: Найтяжшим замітом,
- Page 180 and 181: згаданих проф. Ш ух
- Page 182 and 183: театр, а потім обер
- Page 184 and 185: зрештою не перша в
- Page 186 and 187: як проти ненормаль
- Page 188 and 189: сокістю пояснень в
- Page 190 and 191: пауки та нова інсти
- Page 192 and 193: мів L V II— L X II Запис
- Page 194 and 195: етуппим способом, щ
- Page 196 and 197: ^Влаготворительнаг
- Page 198: Що правда, навіть н