сокістю пояснень видко, що заборонадрукована українських книгдуховно-морального змісту наступилав 1863 році, в наслідокпризнаня, що переклад сьв. Письмана українську мову (цікава плутанина:наріче і мова!) не виправдується нї прикметою мови,нї потребою парода і має характервиключно політичний. Чотири рокитому назад Імператорська АкадеміяН аук дістала в дарі від наслїдникаФ. С. Морачевського,звісного фільольоґа і бувшого інспекторалїцея князя Безбородькав Ніжині, зладжений цим перекладЧетверо-бвангелія на українськумову з тим, щоби його видрукувалаАкадемія. В маю 1904року, на просьбу „отдйленія^русскагоязьїка и словесности“, ЙогоВисокість признав на часі піднятипитане про видруковане сеїпраці. При тім принято до відомости,з одної сторони, що побоюваняполітичного характеру втеперішнім часі втратили свою о-строту, з другої, що між росийськимипідданими, які говорятьукраїнською мовою, замітне иристрасне бажане читати Слово Божев ріднім нарічу ; останній фактпотверджуєть ся тим, що, не вважаючина заборону, на півдніР о сії розходить ся переклад Четверо-бвангеліяна українську мову,зроблений і видрукований вЗаграничній Руси. Запитані в тійсправі два бувші міністри вну-трішних справ, штатський секретарПлеве і ґенерал-адю тант князьСьвятополк-Мірський, однакововисловили ся в тім змислї, що питанепро видане сьв. Письма наукраїнській мови, не маючи вжеможна р озз релігійноїпопередного значіня,бирати нині головноа також наукової точки погляду.В тім останнім відношеню А кадеміяНаук перестудіювала всестороннозладжений Ф. С. М орачевськимпереклад Ч етверо-бвангеліяі признала йому високу науковувартість. Щ об розглянути питанез релїґійної сторони, Август'ійшийПрезидент Академії, признаючиособливо пожаданим вдоволити,законному стремлїню Українців,мати сьв. Письмо на ріднімїх нарічу як раз тепер, у тяжкийчас, який переживае наш ріднийкрай, прийшов до Сьвятїйшого Синодуз просьбою, удостоїти згаданийпереклад сьвятительськогоблагословленя, коли його мова виражаєдостойним способом божественніправди й думки сьв. Євангелія.Прилучаючи ся в повні довиводів Августїйшого ПрезидентаІмператорської Академії Н аук, комітет,зі своєї сторони, признаєв повні пожаданим здійснене заходівЙого Імператорської Високостиколо скасована заборонивиданя сьв. Письма на українськіймові. Признаючи ту міру такою,що зовсім відповідає намірам ЙогоІмператорського Величества, зо браженим у шестій точцї поіменногоуказу 12-го грудня 1904 року,комітет, ирилучаєть ся разом із тим.в повні до заяви висоиреосьвященногоАнтонїя про потребу випрошенапа кожде таке виданеблагословленя Сьвятїйшого Синода.В виду того, що в теперішнімчасі переклад Ч етверо-бвангелія,який є в рознорядимостиІмператорської Академії Наук,,поданий вже до розгляду СьвятїйшомуСиподови, комітет признаєособливо відповідним на часі',,предложити ту справу під увагуЙого Імператорського Величе-
ства“. „В наслідок того комітетрішив: знести заборону, застановленудля виданякниг сьвятого Письма наукраїнській мові з тим одначе,щоб на кожде таке виданепросити благословленя СьвятїйшогоС иноду“. Та ухвала комітетуміністрів дістала вже царськусанкцію 25 ст. ст. лютогос. р. Записуючи їо й відраднийфакт, можемо тільки побажати віддуші, щоб така сама доля стрінулай указ із 1876 р. Та з того,як розвиваеть ся справа до теперможна падїяти ся, що воно такстанеть ся. Перший крок уже зроблений! К р.До біблїоґрафії перекладівШевченкових поезій. Припадковопопав мені в руки невеличкий збірничокросийських перекладів ізчільнїйших сьвітових поетів II. 3.Росинки съ цв4товъ всемирнойП О Э 31И (С.-П етербург,1882. И зданіе журнала „Стрекоза “, ст. ІІ-І-1 4 7 + 1 Х , 3 2 °), де міжин. подані два невеличкі п ер еклади Ш евченкових поезій, не·звісні нашій перекладній біблїоґрафії,Перший переклад на ст.29, зладжений Н . Гербелем, токороткий виривок зі Ш евченкового„Завіщ ання“ („Какъ умру —пусть степь родная — Будетъмнй могилой“), другий на ст. 55,зладжений А. Плещеевим, почицаеться словами „И долину, и могилу,и вечерпій тихій ч асъ ...“Першого е 8 стихів, другого 12. КрЗаходи одеської „городськоїдуми“ коло знесеня заборони у-країнської мови в Росії. На за-сїданю д. 26 січня <strong>1905</strong> р. одеськаміська рада ухвалила на внесенебурмистра міста Одеси д. Н.Зеленого між ин. „предложити II.мінїстрови народної просьвіти бажанеодеської міської управи : щобу місцях із українським населенємбули заведені в школах такі підручники,які відповідали би більшеі змістом і формою ґеоґрафічним,історичним, етноґрафічним і в загаліпобутовим прикметам місцевогонаселеня. В іій цїли конечні: а) знесене циркулярів, що забороняютьдавати поясненя в школіпо українськи, бо такі поясненяявляють ся безуслівно конечнимиі фактично пристосовують і теперяк конечно п отрібн і; б) коли бипокачало ся неможливим провадитивсї виклади в школах ііо україпськи,а велико-руську мову зр обити осібним предметом викладув місцях із українським населенем,допущене в підручниках сгатийна українській мові на перемінуз великоруськими і церковно-славянськими;в) допущене в народніі шкільпі бібліотеки українськихкиижок на рівних правах із великоруськими,як розвиваючого матеріалу; г) знесене циркулярнихрозпоряджень міністра внутрішнихсправ із 1863, 1876 і 1881 рр.,якими установлено епеціяльні цензурніограничена для наукової іперекладної літератури в українськіймові, з причини погубноговпливу тих ограничень на цілуукраїнську літературу, а тим са мим і па народню просьвіту вправдивім зпачіню слова“ (П остановленеОдесской Городской Д умы, 26 января <strong>1905</strong> г. ст. 7 — 8).Архів Фоноґрам при віденськійАкадемії Наук. З початком1899 р. ніднесли деякі члени в іденської Академії Наук г а д к у ,—сформувати архів фоноґрафічнихзаписів. Вони вказали при тім навелике значіне, яке мала би для
- Page 3 and 4:
І. Напис в руїнї.„Я
- Page 5:
Боже, ти мусиш обіт
- Page 8 and 9:
А мощі десь починаю
- Page 10 and 11:
— Н а Боже дїло ніч
- Page 12 and 13:
Ластівка.]3 чарах рі
- Page 14 and 15:
людий моя укохана п
- Page 16 and 17:
- Дуже ніяково^ було
- Page 18 and 19:
— А на концерт поїх
- Page 20 and 21:
— А хиба вам ее нод
- Page 22 and 23:
— Ви кпите чи дорог
- Page 24 and 25:
— Занятно, пра, зан
- Page 26 and 27:
Офіцири розмовляли
- Page 28 and 29:
Але ось і Ч елябінс
- Page 30 and 31:
Копач не дослухува
- Page 32 and 33:
зо— Нї.— Біжи доїт
- Page 34 and 35:
— Добре, війте, що п
- Page 36 and 37:
Олесь обчислив гро
- Page 38:
Супротив такої аль
- Page 41 and 42:
Щ ось там Олесь ура
- Page 43 and 44:
Пташок слухав уваж
- Page 45 and 46:
Пташок почував себ
- Page 47 and 48:
її добра, бігме, як
- Page 49 and 50:
до себе навіть у ті
- Page 51 and 52:
180 ідеальних частий
- Page 53 and 54:
— Отже і так коштує
- Page 55 and 56:
інспекторам та вся
- Page 57 and 58:
мала-б собі про неї
- Page 59 and 60:
Леонїд Андреев.Чер
- Page 61 and 62:
06 голови на плечах,
- Page 63 and 64:
у кожного з нас наг
- Page 65 and 66:
Губи його сіпались
- Page 68 and 69:
з рухами подібними
- Page 70 and 71:
мені страшпо. Ви пр
- Page 72 and 73:
а я чомусь відштовх
- Page 74 and 75:
багацько криків і с
- Page 76 and 77:
Я вже майже цілком
- Page 78 and 79:
початку сього дивн
- Page 80 and 81:
— А се ви розумієте
- Page 82 and 83:
— Х то сказав, що не
- Page 84 and 85:
ідо я скрикну й зом
- Page 86 and 87:
привикати до всїх т
- Page 88 and 89:
— Н у, й нехай собі
- Page 90 and 91:
Герман Банґ.Дадам д
- Page 92 and 93:
— Так, се видно, — с
- Page 94 and 95:
Вийшовши вчора ран
- Page 96 and 97:
Ян С. Махар.О Р I А Н
- Page 98 and 99:
Постіл у Росії.А го
- Page 100 and 101:
решили перед нашим
- Page 102 and 103:
а з тих культурних
- Page 104 and 105:
Подібне до того, що
- Page 106 and 107:
кладати ся „на піз
- Page 108 and 109:
дороги своїми наці
- Page 110 and 111:
нести нас ті рухи, я
- Page 112 and 113:
П еред українською
- Page 114 and 115:
з москвофільством
- Page 116 and 117:
Н е заімпонуємо ми
- Page 118 and 119:
На переломі.И.ІІісл
- Page 120 and 121:
Як бачимо, такий і п
- Page 122 and 123:
у Р о сії припадає в
- Page 124 and 125:
Щ о перевага експор
- Page 126 and 127:
Законом 1-го червня
- Page 128 and 129:
зороки, коли не лиш
- Page 130 and 131:
було новиною) по вс
- Page 132 and 133:
усунути всякі супе
- Page 134 and 135:
способу жити „прил
- Page 136 and 137:
тисяч молодих, здор
- Page 138 and 139: шуть віршів, але в Х
- Page 140 and 141: пише вій, бодай йом
- Page 142 and 143: Ярема елегію на діл
- Page 144 and 145: чинЄ, о которой я уж
- Page 146 and 147: враждебнаго от.нош
- Page 148 and 149: в ої(?) людини“, — п
- Page 150 and 151: „Трохим Зїнківськ
- Page 152 and 153: нально-демократичн
- Page 154 and 155: Н е займаючи 1 отурн
- Page 156 and 157: ченим ідеалом, але
- Page 158 and 159: салі напис „ W y jście
- Page 160 and 161: дім ісії одного з а
- Page 162 and 163: й розвою, а занепад
- Page 164 and 165: писані земляками з
- Page 166 and 167: II. Потреби українсь
- Page 168 and 169: з дїл істю , то й шко
- Page 170 and 171: Згадайте кінець 80-и
- Page 172 and 173: знає, побачив, які т
- Page 174 and 175: Кілька слів Фактич
- Page 176 and 177: Найтяжшим замітом,
- Page 178 and 179: Ниіії розпочалась
- Page 180 and 181: згаданих проф. Ш ух
- Page 182 and 183: театр, а потім обер
- Page 184 and 185: зрештою не перша в
- Page 186 and 187: як проти ненормаль
- Page 190 and 191: пауки та нова інсти
- Page 192 and 193: мів L V II— L X II Запис
- Page 194 and 195: етуппим способом, щ
- Page 196 and 197: ^Влаготворительнаг
- Page 198: Що правда, навіть н