12.07.2015 Views

Вісник, 1905, ч.30

Вісник, 1905, ч.30

Вісник, 1905, ч.30

SHOW MORE
SHOW LESS
  • No tags were found...

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

чинЄ, о которой я уже говорилъ. Ш евченку послали на Кавказъсолдатомъ. М н Є н е жаль его: будь я его судьею,я с д * я а л ъ -б ы не меньше. Я питаю личнуювражду къ такого рода либералами Это — врагився ка го рода успеха. Своими дерзкими глуп ос тямиони р а з др аж аю тъ правительство, делаю тъ его п о д о зрительнымъ, готовымъ видеть бунтъ тамъ, г д е н^тъ ровноничего, и вызываютъ меры крутыя и гибельныя для литературыи просвіщ еній. Вотъ вамъ доказательство. Вы иомните,что въ „Современнике“ остановленъ переводъ „Пиччипино“(въ „Отечественныхъ Запискахъ“ тоже), „Манонъ Л еско“,„Леонъ Л еони“. 1) А почему? Одинъ изъ хохлацкихъ лйбераловъ,нЄкто Кулешъ... въ „ЗвЄздочкЄ“, въ журнал^, которыйиздаетъ Ишимова для дЄтєй, папечаталъ исторію М алороссіи,гдЄ сказалъ, ч т о Малороссия должна ели отторгнутьсяотъ Россіи, или погиб путь. Цензоръ Иваповскійпросмотр^лъ эту фразу, и она прошла. И не м удр ено:въ глупомъ и бездарном ъ сочиненіи всего легче н е д о ­смотреть и за него попасть ся. Прошелъ годъ и ничего,какъ вдругъ государь получаетъ отъ кого-то эт укнижку съ отмЄткою фразы. А надо сказать, что эта статьяпоявилась отдельно, и на этотъ разъ ее пропустилъ Куторга.который, понадЄясь, что она была цензурована Ивановскимъ,нодписалъ ее, не читая. Сейчасъ же вєлЄно было Куторгупосадить въ крепость. Къ счастію, усн'Ели предупредить графаОрлова и объяснить ему, что настояідій-то виноватый — Ивановскій.Графъ кое-какъ это дЄло замялъ и утишилъ. Ивановскійбылъ прощенъ. Но можете представить, въ какомъу ж а се было министерство проев Є щепія и особенноцензурный комитетъ2). Пошли придирки, возмездія, и т утъ -т о...*) Останній — роман Ж. Занда, а передостатнїй — аббо Преиб.2) Белїнский, як каже Драгоманів, не знав, що то за книжка, яка гакдуже розсердила цензорів: то була »ііовЄсть обь У крайнії« — і в ній провідноюдумкою був не так відрив України, як радше п р о т ес т проти закріпоіценя в нїйселян. Як тепер усім звісно, той протест у різкійшій формі був головнимзмістом поем Шевченка, що так розсердили Миколу І. В тім змиелї цензура малабільше рації, як Белїнский і навіть його біоґраф (Пипін), коли добачила звязь»хохлацкаго патріотизма« з »французкими романами« найблизпгої епохи до

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!