Вісник, 1905, ч.30

Н е заімпонуємо ми Українцям і своєю інтелїґенцією , своїмрівнем теоретичної осьвіти. Лиха доля змусила нас виростати і вчитися в краю, де завдяки шляхетському режімови наука вважаєть сяпебезпечним оружєм, якого не слїд давати в руки сусні іьности, д ешкільне навчанє в самім зародї затроєне конфесійними, політичнимита національними пересудами, де свобідна критика виелїмінувацаз вихованя, де панує тзв. В гс^ и к Л ш т , навчанє для хлїба, для карієри,навчанє тісне та далеке від тої широкої гуманности, що лежитьв основі західно-європейського, а подекуди навіть росийськоговисшого шкільництва. Отже й тут не багато чим можемостати в пригодї Українцям. Щ о найбільше хиба яко вчителі* язиків— німецького, польського, по троха клясичних, бо наука язиківу наших школах трактуєть ся справді* ліпше, як у росийських.Х оча й тут треба сказати, що остатні роки зазначили поворот нагірш е, і прим, знане німецького язика, яке виносять молодші ґенерац ії з галицьких ґімназій, може довести до розпуки всякого, хтоставив би до того знаня якісь хоч троха висші вимоги.1)Подумає дехто, що бодай нашими шкільними книжками, щообіймають уже повний курс народньої і середньої школи, можемоприслужити ся Українцям. Н а жаль треба сказати, що й ся надіямарна. Наші шкільні підручники, знов таки в значній мірі завдякипануючому в Галичині режімови, переважно пеоріґінальні,основані на перестарілих недаґоґічних прінціпах, а деякі надтотакі далекі від рівня сучасної науки (прим, природописні), що пробезпосереднє користуване ними в українських школах у Росії неможе бути апї бесїди і вони що найбільше можуть пригодити сяавторам нових підручників задля своєї термінольогії.*) Я к редактор ЛНВ і один із редакторів видань Укр. р. Вид. Спілки, демістять ся також переклади з німецької мови, я дуже часто маю нагоду діставатидо рук переклади наших молодих студентів із німецької мови, і мушу тут зая-•вити, що ті переклади з двома-трьома виємками — просто скандальні і друкуіва т и їх можна хиба доконавши таких численних та основних поправок, що пер*івісний скрипт нераз зовсім щезає під ними. Просто жаль робить ся хлопців, щонераз над такими перекладами задають собі не мало праці надіючи ся заробитидещо і очевидно й самі не підозрівають того, як мало вони розуміють перекладане.Додайте до того, що вони, особливо ті, іцо повиходили з руських ґімназій,звичайно так само мало володіють руською мовою і виявляють цілковитий браквправи — думати нею і передавати чужі думки. Се таке соромне сьвідоцтвотеперішнього стану нашої середньої осьвіти, що по просту не знаєш, що й думатипро неї.