Fiatal Szlavisták Budapesti Nemzetközi Konferenciája I.

H
i
130
бездольная мати…” (Українка 1951: 47). В останній строфі ліричний герой висловлює співчуття і любов до рідної
землі. Тут він залишається сам на сам з батьківщиною, говорить тільки від свого імені про свої почуття:
„До тебе, моя ти Україно мила, кохана,
Моя безталанная мати!” (Українка 1951: 47).
Поетеса в цьому випадку наголошено використовує першу особу однини. Що ж виражає мотив пісні у цьому
вірші? Тут пісня – це воля, надія, сила, знаряддя для боротьби.
Вірші Лесі Українки були перекладені багатьма мовами світу. Я б хотіла розглянути мотив пісні у віршах „До” та
„Сі” циклу „Сім струн” у перекладах угорською та російською мовами, проаналізувати, чи вдалося перекладачам
передати глибоку повагу і любов, виражену в оригіналі. Вірші „До” та „Сі” переклав угорською мовою Шандор
Вереш. Ім’я російського перекладача невідоме, у збірці зазначено, що над перекладом працювала група радянських
перекладачів (Див.: Украинка 1950).
У першій строфі перекладів віршу „До” урочистий настрій зберігся, автор угорського перекладу дотримується
єдності ліричного героя з народом і використовує першу особу множини, у російському перекладі цей елемент
пропущено:
Укр..: „До тебе, Україно, наша бездольная мати…” (Українка 1951: 47)
Рос.: „Дойдет к тебе стон мой, несчастная мать-Украина…” (Украинка 1950: 46)
Угор.: „Dobáltan a sors kerekén, aki szenveded élted- Ukrajna anyánk, a legelső…” (Ukrajinka 1996: 9).
В оригіналі у першій строфі з’являється мотив пісні, яка лунає від щирого серця. Мотив пісні в угорському
перекладі відсутній, а в російському варіанті він є.
Укр..: „…І пісня від серця поллється.” (Українка 1951: 47)
Рос.: „…И песня из сердца польется.” (Украинка 1950: 46)
Угор.: „…Húrt áhítatos kezem éjszaka pengeti néked,/ És tiszta e szív, neked esdő” (Ukrajinka 1996: 9).
У другій строфі обидва переклади використали мотив пісні відповідно оригіналові, перекладачі передали настрій і
символічне значення першотвору.
Укр..: „По світі широкому буде та пісня літати…”(Українка 1951: 47)
Рос.: „По свету широкому будет та песня скитаться…” (Украинка 1950: 46)
Угор.: „A föld kerekén kerekülve repüljön az ének…” (Ukrajinka 1996: 9).
В угорському перекладі Шандор Вереш говорить про власну долю ліричного героя, а в оригіналі мова йде про
долю взагалі.
Укр.: „…Де схована доля незнана?” (Українка 1951: 47)
Рос.: „…Где спрятана светлая доля.” (Украинка 1950: 46)
Угор.: „…Hol bujdos a sorsom az éjben?” (Ukrajinka 1996: 9).
В російському ж перекладі використовується відповідна форма оригіналові.
У третій строфі перекладачі зберегли елемент пісні. Їм вдалося передати ту силу й надію, яка звучить у поезії Лесі
Українки.
Укр..: „І, може, зустрінеться пісня моя самотная /У світі з пташками - піснями…” (Українка 1951: 47)
Рос.: „И песнь, одинокою птицей по свету литая,/ Подруг своих встретит, быть может…” (Украинка 1950: 46)
Угор.: „És tán egyedül-suhanó muzsikám egyesül majd/A világban a dal-madarakkal…” (Ukrajinka 1996: 9).
З вищенаведеної цитати видно, що в угорському перекладі використано не слово „пісню”, а „музику”. У
російському варіанті перекладач не зберіг прикладку „пташки-пісні”, а замінив її „подругами”. В обох перекладах
пропущено „шляхи-терни”, які в оригіналі є символом важкого життя українців, адже їх шлях, ведучий до свободи,
вимагав багато жертв і зусиль, він справді був тернистим. Це та „крута крем’яна гора”, яка згадується у вірші „Contra
spem spero”.
Укр..: „…далеко шляхами-тернами.” (Українка 1951: 47)
Рос.: „…Далекие дали востривожит.” (Украинка 1950: 46)
Угор.: „…Utakon, tereken kel a nagy dal.” (Ukrajinka 1996: 9).